Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО подала спільну заявку до ЮНЕСКО від імені інституцій пам’яті Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України щодо номінування листів на бересті, надісланих із Сибіру в 1945-1965 роках, до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Про це повідомила пресслужба Мінкультури.
Загалом до Списку планують внести 148 документів 1940-1965 років. Вони зберігаються у 31 інституції пам’яті. Серед цих документів є також інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.
Від України до Списку ЮНЕСКО подають листи, що зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї тоталітарних режимів «Територія Террору» і Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення. Він містить 558 найменувань.
Щодо нашої держави, то наразі згаданий Список містить п’ять елементів, пов’язаних із Україною.
Це – документальна спадщина «Колекція єврейського музичного фольклору (1912-1947)», подана Україною та внесена до Списку в 2005 році;
«Архіви Радзивіллів та Несвижська бібліотечна колекція», подані спільно з Фінляндією, Литвою, Польщею, рф та Білоруссю у 2008 році, та внесені до Списку в 2009 році;
«Акт Люблінської унії», поданий Україною спільно з Польщею, Литвою, Білоруссю і Латвією у 2016 році, та внесений до Списку в 2017 році;
«Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС», подана Україною у 2016 році, та внесена до Списку в 2017 році;
«Документальна спадщина Бабиного Яру», внесена до Списку в 2023 році.
