Зелені делікатеси з Деренівки: Молоде подружжя єдине на Тернопільщині вирощує салат та їстівні квіти без ґрунту (ФОТО)

У їх теплиці справжній зелений рай. На акуратно розставлених палетах ростуть різні види салатів, мікрозелені, квітів. У горщиках підростає м’ята, розмарин, чебрець. Побувати тут у похмурі зимові дні – справжній антистрес.

«На вулиці мороз, а у нас все прокидається. Сходить насіння, підростають саджанці, розквітають квіти», – з усмішкою розпaовідає Яна Гарига. Разом з чоловіком Семеном  після закінчення Національного університету біоресурсів і природокористування із столиці переїхали  у Деренівку, що в Теребовлянському районі. Батьки Семена вже 15 років займалися вирощуванням овочів у теплицях. Молоді агрономи взялися впроваджувати новації у господарстві. Вони перші та досі єдині на Тернопільщині вирощують вітамінну зелень та мікрозелень методом гідропоніки. Ця техніка передбачає вирощування рослин без грунту. Всі необхідні поживні речовини вони отримують через воду.

– У спеціальні палети засипаємо чистий пропарений торф, густо сіємо насіння, рясно поливаємо його водою і накриваємо пінопластом або плівкою, – розповідає Яна. – Коли трішки підростуть, пересаджуємо їх в інші – з більшим розміром комірок. Далі саджаємо у спеціальні контейнери, які вставляємо в отвори, зроблені у блоках пінопласту. Рослини плавають на поверхні ємкостей з поживним розчином та їхнє коріння безпосередньо занурене в нього.

Родина вирощує шість видів салату –  такого асортименту немає у жодному магазині. Фрізе, маш-салат, зелена і червона саланова, мангольд, кейл, рукола… Від посіву насіння до отримання готової продукції в середньому минає 50 днів.

З кожним роком все популярнішими стають різноманітні пряні рослини. У теплиці підростають м’ята, зелений, червоний та лимонний базилік, чебрець, розмарин і майоран. Минулого року в асортименті деренівської теплиці з’явилася мікрозелень.

– Ідею нам подали самі ресторатори, яким ми постачали продукцію, – розповідає Яна. – Минулого року все більшої популярності набула мікрозелень. Це смачно, корисно і чудово підходить для декору страв. Однак тернопільським закладам доводилося замовляти мікрозелень у сусідніх областях. Це і дорого, і транспортувати незручно. Тому ми вирішили спробувати вирощувати цей продукт. Спершу посіяли найрізноманітніші культури, а вже потім відібрали ті, на які є попит. Горошок, соняшник, крес-салат, амарант замовляють найбільше. Щоправда амарант вирощуємо, коли потеплішає, бо він дуже теплолюбний.

– Лише насіння, субстрат, вода і світло необхідні, аби смакувати мікрозеленню, – розповідає Яна. – У палети ми засипаємо чистий, пропарений торф, густо сіємо насіння, рясно поливаємо його водою і накриваємо пінопластом або плівкою. Через один-три дні насіння починає сходити, тоді накриття знімаємо. Якщо дуже тепло, то поливаємо водою 4-5 разів на день. Збираємо врожай, коли на рослині з’являється два листочки, тобто через 7-14 днів. Все залежить від сорту культури. Мікрозелень можна успішно вирощувати і в домашніх умовах. Головне, щоб в оселі була температура 20-25 градусів. Замість ґрунту підійде кокосовий субстрат, мінеральна вата або ж звичайнісінька марля, яку постійно потрібно зволожувати.

У родині не лише вирощують, а й самі смакують мікрозеленню.

– Мікрогріни настільки універсальні, що є суперпродуктом і справжньою скарбницею вітамінів, – розповідає Яна. – Їх можна і треба додавати в салати, сендвічі, смузі і фреші. Ними можна посипати суп замість зелені (або разом з нею) при подачі. Врешті-решт, паростками можна прикрасити будь-яку страву. Оскільки процес пророщування насіння зв’язаний з вологою і теплом, сприятливими для бактерій, дуже важливо ретельно мити паростки перед тим, як додавати в страву.

Також у теплиці вирощують їстівні квіти – настурцію, квіти кабачка, богаро (огіркову траву). Щоправда, вони дозрівають довше, ніж мікрогрін, близько двох місяців. За день з одного стебла можна зібрати 3-4 квітки.

– Їх використовують для декору страв, десертів, – додає Яна. – Настурція має яскраво виражений гострий смак, а її плодоніжка – солодкувата. Ці квіти вживають сирими, а от суцвіття кабачків обсмажують у клярі чи карамелізують.

Минулого літа у Деренівці також виростили ціле поле сухоцвітів. Це було неймовірне видовище – тридцять сотих барвистих квітів.

– Це був невеличкий експеримент. Спершу ми висіяли розсаду в теплиці, потім висадили у відкрите поле. А вже наприкінці серпня вони порадували нас своїм яскравим цвітом. Ми навіть і не сподівалися на такий врожай – зібрали 50 тисяч квітів кермеку і майже стільки гомфрени. Кермек та гомфрена цвітуть  до перших заморозків. А в букетах можуть стояти кілька років. Чудово виглядають у композиціях і декорі. Зрізані квіти ми сушили на горищі – підвішують їх вниз головою, щоб зберегти форму стебла та листя у повній темряві. Тоді сухоцвіти не втрачають кольору.

У Деренівці мріють виростити лавандове поле. Вже посадили 100 кущів цієї рослини.

– Тепер чекаємо, як вона перезимує, – каже Яна. – Якщо все буде добре, будемо розводити далі. Лаванда потребує ретельного догляду, особливо взимку. Якщо є сніг, то це чудово. Але коли немає, то кущі потрібно вкривати. Дуже хочу, щоб все вдалося. Лавандове поле – це і красиво і прибутково, тож дуже хочу, щоб все вдалося.

Сьогодні у теплицях Деренівки кипить робота. Тут сіють, пересаджують, готують продукцію для клієнтів.

– Ми стараємося йти в ногу з часом, щоразу шукати і впроваджувати щось нове, – каже Яна Гарига. – Популяризуємо свою продукцію в інстаграмі, спілкуємося з покупцями, відстежуємо їх побажання. Поки що не маємо точки продажу, тому стараємося самі доставляти замовникам.

Яна переконана, українцям варто шукати цікаві ніші та заробляти вдома на своїй землі. Головне, любити свою роботу – і тоді все обов’язково вийде.

  • 51579863_353386215246318_1523704618226286592_n
  • 51279118_549085522256132_9028697219619880960_n
  • 51848131_1906239652817790_6533118253374373888_n
  • 51623600_2139491989695291_8112465349741379584_n
  • 40420701_256233751689520_2074176321558151168_n
  • 49596450_1218771708289215_3678712927320332319_n

Рецепти

Недільні кексики з яблуками

Потрібно: 2-3 яблука, 2 яйця, 120 г цукру(можна замінити медом), 2 ст. л. сметани, щіпка солі, 250 г вівсяного борошна ( можна звичайної), 0,5 ч.л. розпушувача, кориця .

Приготування: Змішати яйця з цукром, сметаною та щіпкою солі. Яблука натрти на крупній тертці (має бути 150 грамів) та додати в збиті яйця, перемішати. В борошно додати розпушувач та корицю і поступово всипати в тісто, перемішуючи. Викласти тісто в формочки, випікати 25 хв при 180 градусах.

Соус «Песто»

Потрібно: 100 г зелені базиліку, 100 г пармезану ( я брала «Пармезано Реджано»), 2 зубчики часнику, оливкова олія (або соняшникова чи гарбузова) – кому як зручніше, 2 ст. л. кедрових горішків (але оскільки їх середня ціна- 800 грн/кг як альтернативу можна добавити звичайний арахіс. Я ж додаю 100 г соняшникового і гарбузового насіння.
Приготування: всі інгредієнти змішати в блендері і все готово. На мою думку це найсмачніший соус у світі.

Всеукраїнський конкурс журналістських матеріалів “Поспішай творити добро!”, ініційований благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом

 

Автор

Юлія Томчишин

журналіст, "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *