Епідемія COVID-19, та ще й на тлі осіннього-зимового збільшення загрози захворіти на ГРВІ, спонукає шукати способи зміцнити імунітет. Чи працюють традиційні імуномодулятори та вітаміни? Останні дослідження не дають однозначної відповіді на це запитання.
Про методи, що підвищують захисні сили організму, розповідає Лілія БАБІНЕЦЬ, завідувачка кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, в.о. президента ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини», член правління УАСМ, професорка, докторка медичних наук.
Як на імунітет впливає щеплення
Коли дитина народжується, в її розпорядженні є вроджений імунітет й антитіла матері. Згодом імунітет дитини навчається боротися з патогенами самостійно. Коли в організм потрапляє вірус чи бактерія, імунітет його долає і запам’ятовує, аби наступного разу мати стратегію для боротьби. Це – набутий імунітет. Однак, він може справлятися тільки зі «знайомими» мікроорганізмами. Тому потрібні регулярні тренування імунітету шляхом контактів з мікроорганізмами. Якщо дітей з дитинства кутати, берегти від протягів, тримати в стерильних умовах, то імунітет у них буде лінивим і даватиме збій при будь-якій нетиповій ситуації. Потрібно загартовувати організм: ходити босим, спати в прохолодній кімнаті, їсти та пити холодне.
Крім того, потрібно робити заплановані щеплення. Це не підвищить імунітет у цілому, але навчить організм справлятися з тими вірусами та бактеріями, від яких його вакцинували.
Як дізнатися, чи ослаблений імунітет
В основному потрібно насторожитися, коли мова йде про тяжкі та часті бактеріальні інфекції, однак – не вірусні. Доросла людина може хворіти кілька разів на рік, а то й частіше, вірусними інфекціями. Це не свідчить про проблеми з імунітетом. Зазвичай причина частих захворювань – у способі життя. Потрібно слідкувати за своїм харчуванням, дотримуватися режиму, виключити шкідливі звички.
До речі, наразі всі відомі ліки, які є в аптеці для зміцнення імунітету – це засоби з недоведеною ефективністю. Жоден з них не пройшов достатньо клінічних досліджень і не довів ефективність і безпечність при застосуванні.
Вітаміни: для жінок і чоловіків – дещо різні
Існує так звана піраміда підтримки імунітету, яка базується на вітамінах і мінералах, а також імунобіотиках (пробіотиках). Для повноцінної життєдіяльності організму дорослої людини потрібно регулярне надходження з їжею або добавками, як мінімум, 13 вітамінів і 20 мінеральних речовин. Це вітаміни A, D, E, C, H, K, вся група B. Мінерали – кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, хлор, залізо, сірка, цинк, йод, мідь, марганець, селен, хром, фтор, бор, ванадій, кремній, молібден, кобальт. При дефіциті хоча б одного з них імунітет послаблюється, і ризик розвитку різних захворювань зростає.
Чоловікам і жінкам потрібні одні й ті ж поживні речовини. Але представникам сильної половини людства рекомендовано вибирати комплекси, до складу яких входять вітаміни B, E, D, а також фосфор, цинк і кальцій. Для жінок найбільш важливими є залізо і вітаміни F, E, A.
Також вітаміни бажано підбирати за віком. Після 25 років потрібно закласти міцний фундамент здоров’я. Допоможуть в цьому вітаміни B₃, B₉, B₆, E. Після 30 років необхідно ретельніше заповнювати дефіцит вітамінів E, C, всієї групи B. У 40 років надзвичайно важливі вітаміни A, D, B₁₂. А у віці понад 50 – А, Е, С, F, D, К.
Вітаміни для підвищення імунітету вкрай важливо вживати взимку і навесні. У цей період найбільш високий ризик їх дефіциту. Вітамінні комплекси взимку повинні містити аскорбінову кислоту і ретинол. Дефіцит сонячного світла вимагає додаткового надходження в організм вітаміну D. Підтримати імунну систему навесні допоможуть вітаміни A, B₉, C, D, PP і йод, цинк, залізо, хром, селен.
А що потрібно дітям?
Вітамін Д. Відповідає за імунітет, допомагає кальцію і фосфору засвоюватися краще, що робить кістки, зуби і нігті здоровими і сильними.
Вітамін С (аскорбінова кислота) необхідний у сезон застуд та епідемій вірусних захворювань, оскільки допомагає організму чинити опір негативному впливу середовища.
Вітамін А. Відновлює, підтримує нормальний стан слизових оболонок, бере участь в синтезі інших мікроелементів.
Вітамін Е. Очищує організм від токсинів, тому він особливо необхідний тим, хто живе у великих містах або поблизу промислових підприємств.
Вітаміни групи В. Забезпечують нормальний перебіг обмінних процесів, підтримують роботу внутрішніх органів.
Залізо. Відповідає за підтримку гемоглобіну на досить високому рівні.
Селен. Має відмінні відновні властивості, прискорює ріст пошкоджених тканин. Селен буде особливо актуальним для тих, хто перебуває на реабілітації після важкого захворювання.
Цинк. Покращує травлення, зміцнює здоров’я волосся, нігтів.
Магній. Стабілізує роботу нервової системи, рекомендований при високій стомлюваності, нервозності, тривожності, порушеннях сну.
Омега-3, або ненасичені жирні кислоти (вітамін F). Необхідні всім, хто займається інтелектуальною працею, навчається, відвідує секції, гуртки додаткової освіти.
Перш ніж давати дитині вітамінні комплекси, варто проконсультуватися з лікарем і переглянути її раціон. Натуральні вітаміни з продуктів засвоюються краще, ніж штучні аналоги. Крім того, варто здати аналізи і переконатися, що в організмі бракує поживних речовин. Їх надлишок не менш шкідливий, ніж дефіцит. На думку лікарів, додаткові вітаміни для імунітету необхідні дитині при таких ознаках: підвищена стомлюваність, сонливість, млявість, апатичність; відсутність апетиту; високі розумові, фізичні навантаження, відвідування великого числа додаткових секцій та гуртків; дотримання лікувальної дієти, при якій в організм дитини не надходить достатньої кількості мікроелементів і мінералів; проживання на екологічно забруднених територіях; період відновлення після важких захворювань; часті застуди; ламкість нігтів, волосся, поганий стан зубів.
Що краще: комплекси вітамінів та мінералів чи однокомпонентні засоби?
Однокомпонентні препарати призначають, якщо організму не вистачає конкретного вітаміну чи мінералу. Для зміцнення імунітету кращим варіантом є комплексні засоби. Адже важливим є фактор взаємодії вітамінів і мінералів, що свідчить на користь застосування полівітамінно-полімінеральних комплексних препаратів. Останніми роками до таких комплексів додають пробіотики, що значно посилюють дієвість таких засобів.
Вітамін D рятує від вірусних недуг: міф чи правда
Вітамін D бере участь в правильному обміні кальцію, регулює імунні реакції і навіть ріст волосся. З його браком пов’язують схильність до депресивних станів, слабкість м’язів у спортсменів і навіть синдром полікістозних яєчників у жінок.
Проте дорослим цей вітамін не завжди допомагає подолати певні проблеми. Однак остаточно доведена ефективність вітаміну D у запобіганні хвороб верхніх дихальних шляхів і загострень астми. Є доказові дані, що він добре впливає на стан артерій і до того ж може бути корисним при полікістозі яєчників. Водночас важливо розуміти: прийом вітаміну D просто так – не панацея від хвороб. А високі дози навіть шкідливі для здоров’я!
Ми отримуємо вітамін D, перебуваючи на сонці або разом із їжею: жирною рибою та яйцями. І зазвичай цього достатньо для здорової людини. Проходити тестування на рівень цього вітаміну в крові мають люди з груп ризику: пацієнти з ожирінням, хворобами шлунково-кишкового тракту та печінки, вегани, літні люди. Причиною браку вітаміну може бути незадовільна робота печінки, нирок чи кишечника. Тож варто позбавитися причини, а не «лікувати» наслідки.
Чи варто вживати багато вітаміну С?
Рівень вітаміну С у крові вважають індикатором здоров’я, оскільки доведено, що дефіцит цього вітаміну пригнічує імунітет. Аскорбінова кислота захищає від вірусних і бактеріальних інфекцій. Застосування вітаміну скорочує тривалість ГРВІ на 23%, а також може попередити ризик ускладнень, таких, як пневмонія та легеневі інфекції.
Вітамін С сприяє очищенню організму від токсичних речовин, радіонуклідів, важких металів, нітратів. Забезпечує доставку вітаміну D до клітин, запобігаючи розвитку рахіту. При дефіциті аскорбінової кислоти вітамін D є малоефективним.
Також «король вітамінів» знижує ризик утворення тромбів у судинах – цей ефект посилюється у разі спільного застосування з аспірином. У комбінації з вітаміном Е сповільнює розвиток нейродегенеративних захворювань, таких, як хвороба Альцгеймера. Вітамін С є сильним антиоксидантом і знижує ризик ракових захворювань.
Рекомендовані норми споживання вітаміну С: для дітей перших 3-х років життя – 30-45 мг; дошкільнят – 50-60 мг; підлітків 11-17 років – 70 мг; дорослих чоловіків (в залежності від енерговитрат) – 70-100 мг; жінок – 70-80 мг (під час вагітності – 90-100 мг, при годуванні грудьми – 110-120 мг на добу).
Потреба у вітаміні С зростає при курінні, інтенсивній фізичній праці, нервово-емоційному стресі та в зимовий період.
