Руслан Лялик, молодий офіцер, він не був особливим, він був справжнім. Кращим із кращих. Чесним, мужнім Воїном, патріотом, Героєм. З першого дня війни Руслан став на захист України. Не вагаючись. Він пішов туди, де страшно, – щоб інші могли жити. Вічна пам’ять тобі, Руслане! Легких небесних хмарин!
Руслан Лялик загинув у Запорізькій області під час виконання бойового завдання 29 березня. Про це повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал.
Сумують за молодим Героєм на юридичному факультеті ЗУНУ, студентом якого він був: «З глибоким болем повідомляємо про втрату нашої юридичної родини. Захищаючи Україну, загинув наш студент — Лялик Руслан Васильович (“Грек”). Він віддав своє життя за мирне небо над нами, за свободу та незалежність нашої держави.
Руслан був не лише студентом-правником, а й справжнім патріотом, мужнім воїном і Людиною з великої літери. Його подвиг — це приклад честі, відваги та безмежної любові до Батьківщини. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях викладачів, студентів та всіх, хто його знав.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами. Прощання з Героєм відбудеться: 6 квітня о 14:00 — колона супроводу від обласної психоневрологічної лікарні (м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14). 6 квітня о 19:00 — панахида у Будинку печалі (вул. Микулинецька, 27). 7 квітня об 11:00 — чин похорону у Будинку печалі. Світла пам’ять Герою», – повідомили у ЗУНУ.
Болюча звістка про загибель Руслана сколихнула й Іване-Пустенську громаду на Борщівщині, адже полеглий захисник був родом із села Залісся.
«29 березня 2026 року при виконанні бойового завдання біля населеного пункту Рівне Пологівського району Запорізької області загинув капітан, командир 3 сабатр 1 САДн 44 оабр, уродженець села Залісся Руслан Васильович Лялик.
Висловлюємо глибокі співчуття родині, близьким і побратимам Героя. Вічна та світла пам’ять захиснику України. Царство Небесне Тобі, Руслане!, – йдеться в повідмоленні Іване-Пустенської сільської ради. Розпорядженням сільського голови в Іване-Пустенській громаді оголошено п’ятиденну жалобу…
Лише у 2014-му Руслан закінчив Тернопільську Українську гімназію імені І. Франка. Викладачі закладу не можуть повірити, що їхнього Руслана вже нема.
«Сьогодні слова даються надзвичайно важко. Бо пишу про того, хто був не просто Учнем, був частинкою серця – Руслан Лялик… Пам’ятаю його очі – щирі, світлі, трохи задумливі. Пам’ятаю його тишу, в якій було більше глибини, ніж у тисячах слів. Він не намагався бути особливим, він просто був СПРАВЖНІМ.
Тернопільська Українська гімназія ім. .І. Франка стала для нього частиною життя, а він – частиною нашої великої шкільної родини. Тим, ким пишаються. Тим, кого згадують із теплом і болем водночас.
З першого дня війни Руслан став на захист України. Не вагаючись. Не озираючись. Він пішов туди, де страшно – щоб інші могли жити. І як же боляче сьогодні усвідомлювати, що його більше немає. Що не почуємо його голос, не побачимо його усмішки. Що життя, яке тільки починалося, обірвалося так рано.
Руслан… Ти – світло. Ти – гордість! Ти є тим, ким стають не всі – справжнім ГЕРОЄМ. Дякуємо Тобі за все. Вічна пам’ять Тобі, наш хлопчику.
Ти назавжди житимеш у наших серцях», – написала викладач Тернопільського академічного ліцею “Українська гімназія” ім. І.Франка Ірина Гудима.
Сотні тернополян залиають під дописами про загибель молодого Героя слова болю і співчуття.
«Як страшно, коли такий цвіт покидає світ… Дякую, Руслане, за захист! Дякую батькам, які виховали справжнього Героя! Світла памʼять Тобі, кращий із кращих», – Оксана Яциковська.