Вартість долара вже майже тиждень поспіль сягає максимуму: на понеділок 13 січня офіційний курс Нацбанку становив 42,28 гривень за долар. Частина експертів прогнозує подальшу девальвацію національної валюти. А Нацбанк у першому в новому році макроекономічному огляді зазначає: українці наприкінці 2024 надзвичайно активно купували долари.
То що буде із курсом цьогоріч – зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Попит на валюту
За даними Національного банку України, у грудні українці придбали валюти на 1,3 мільярда доларів більше, ніж продали. Такий попит є одним з найвищих за минулий рік.
Причинами підвищеного попиту на долар у грудні НБУ називає значні бюджетні видатки та операції бізнесів наприкінці року.
Щоб забезпечити стійкість валютного ринку та поступово сповільнити інфляцію, Нацбанк минулого місяця підвищив облікову ставку до 13,5%.
У своєму огляді Національний банк також визнає: основою для активної купівлі валюти стала інфляція. Вона почала зростати у другій половині минулого року, і вже у листопаді сягнула 11,2% у порівнянні з 2023 роком.
Як зазначає BBC News Україна, серед головних причин росту цін – дефіцит певних товарів через поганий врожай, а також зростання виробничих витрат через руйнування енергетики. Наприклад, бізнесам доводилося закладати у ціни своєї продукції вартість роботи генераторів під час відключень світла. Нацбанк же наголошує, що серед причин сповільнення економічної активності також є безпекові фактори та дефіцит кадрів.
Фактори ризику
Основним фактором ризику для української економіки залишається війна. Йдеться про втрати людей, територій, виробництва та пов’язане з цим зменшення економічного потенціалу. Бойові дії можуть вплинути, як на ситуацію в енергетиці, так і на транспортування та зберігання продукції.
Також завдані війною збитки можуть спричинити додаткові бюджетні потреби, призвести до чергового підвищення податків, посилити міграцію та збільшити дефіцит робітників на ринку праці. Про це раніше заявляли у Нацбанку. Також там побоювалися подальшого пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової.
Ще одним ризиком для нашої держави може стати збільшення тривалості та інтенсивності бойових дій, йдеться у грудневому Меморандумі про економічну та фінансову політику в рамках Механізму розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду. Там наголошують, що такий фактор може негативно вплинути на настрої компаній та домогосподарств, а також на курсові та інфляційні очікування. А ще – поглибити проблеми на ринку праці та призвести до затримки приватних інвестицій.
Втім, навіть у Меморандумі відзначають – принаймні короткострокові ризики щодо зовнішнього фінансування для нашої держави зменшилися. Це сталося після нещодавніх грантів для України на 50 мільярдів доларів за рахунок майбутніх доходів від заарештованих російських активів.
