Брати зізнавалися, що мріяли одружитися з близнючками. Сестри ж розповідали, що на таке і не сподівалися. Історія їхнього знайомства дивовижна, як і сама зустріч. Дізналися одні про одних випадково: через невірно набраний номер вперше поспілкувались по мобільному, а коли зустрілися, то зрозуміли, що це – доля.
З початком бойових дій на Сході України тернопільські брати-близнюки стали справжніми героями. Чоловіки, які служили в поліції, записалися добровольцями у зведений загін правоохоронців. Опинилися поблизу містечка Щастя на Луганщині. В Інтернеті з’явилося відео, на якому двоє тернопільських близнюків передають вітання своїм рідним. Ролик із позитивними бійцями став справжнім хітом і привернув до них увагу всієї країни.
А нещодавно два подружжя Сімчуків знову здивувало українців. Продовження неймовірної історії їхнього життя розповіли у тернопільській 44-й окремій артилерійській бригаді. Виявилося, що слідом за своїми половинками служити Батьківщині вирішили і їхні дружини-близнючки. Чоловіки проходять службу в складі батальйону «Тернопіль», а Надя й Люба підписали контракт із військовою частиною в Тернополі й нині виконують обов’язки медика в зоні проведення операції об’єднаних сил.
За словами сестер, серед інших спеціальностей медична справа цікавила їх найбільше, тому після закінчення школи вони вступили у медичний коледж, працювали за фахом у місцевих лікувальних закладах. Але з війною на Сході теж вирішили бути корисними для рідної країни й допомагати захисникам, в тилу чи на передовій. Тож набравшись практики у цивільній роботі, Люба і Надя пішли у військкомат, щоб записатися на службу за контрактом.
Через схожість сестер на роботі їх часто плутають одна з одною. Схоже відбувається і з братами. На початках, аби Володимира та Ярослава розрізняли під час проходження служби, чоловіки навіть в’язали на автомати стрічки – Володимир синю, а Ярослав жовту.
– Коли бачимо їх разом, тоді розрізняємо, а окремо – ні, – кажуть колеги.
Невеликі відмінності між близнюками все ж існують. Між братами є різниця у зрості – два сантиметри. Надя старша за Любу на 30 хвилин, а Люба вища за Надю на сантиметр. За характером сестри також різні, Люба спокійніша, а Надя, жартують їхні друзі, – живчик, який навколо своєї осі 125 разів пробіжить. Не люблять сестри купувати й однакового одягу.
– Час служби нерідко розділяє сестер, – розповів прес-секретар тернопільської 44 окремої артилерійської бригади Юрій Кульпа. – Надя виконувала завдання медика в зоні проведення операції об’єднаних сил, а наразі її приїхала міняти Люба. Така собі родинна ротація, одна мама служить в Тернополі, інша – на Сході. Складається й так, коли сестри одночасно в різних місцях заступають на чергування, тоді ініціативу беруть тати-близнюки.
Обидві сім’ї виховують діток, у Наді – два синочки, а в Люби син і донька. Сьогодні всі мріють зустрітися за родинним столом, адже 29 серпня виповнюється 10 років, коли об’єдналися у єдину родину половинки схожі не лише зовні, а й за вдачею і любов’ю до своєї Батьківщини.
Тимофій ВИГОНЯЙЛО
