На її сережках розквітають соняхи, маки, мальви, чорнобривці, троянди і лаванда. Все різнобарв’я літніх барв і мальовничої української природи тернополянка Ольга Бабчук відображає у своїх прикрасах.
Жінка за професією музикант. Закінчила музичну академію, працювала концертмейстером і викладачем фортепіано в музичному училищі імені Соломії Крушельницької. Наразі перебуває у декретній відпустці і виховує трирічного синочка Романа і одинадцятимісячну донечку Анну. Саме у декреті Оля опанувала мікровишивку – модний сьогодні напрям творчості.
– Рукоділлям займаюся давно, любов творити руками привили батьки з дитинства, – розповідає Ольга Бабчук. – Першу роботу з мікровишивки зробила напередодні свята 8 березня. Лише півроку, як я займаюся у цьому напрямку, але вже зараз можу сказати, що ця справа мені до душі. Наразі у моєму творчому здобутку підвіски, сережки, перстні, браслети, брошки.
Мікровишивка – це практично ювелірна робота, адже узори надзвичайно мініатюрні. Однак прикраси із таким оздобленням витончені і стильні. Оля багато експериментує щодо технік. Шукає різні варіанти об’ємної вишивки. Вона опанувала і французькі вузлики, і техніку рококо, художню гладь і бразильську вишивку. Для кожного сюжету обирає ту техніку, яка найкраще передасть красу квітів чи візерунку.
– Я бачила багато робіт у техніці Petit Point – це мікровишивка хрестиком, – розповідає майстриня. – Вони неймовірні! Але мені захотілося трішки по-іншому показати вишивку. Створити сучасні, оригінальні прикраси, які можна було б носити не лише з вишиванкою, а і з повсякденним одягом. Тому обираю різні техніки вишивки.
Творчий процес Оля не уявляє без музики.
– Колись усі емоції я втілювала і передавала через музику на сцені, – зізнається вона. – А зараз спрямовую усю свою творчу енергію на прикраси. А музика навколо завжди звучить – це моя потреба.
Щоб створити одну прикрасу, потрібно приблизно 1-2 дні.
– Я спершу виношую ідею у голові, – розповідає майстриня. – Ніколи не малюю ескізів чи заготовок. Підбираю фонову тканину, нитки вибираю. І вже коли голка в руках, вона сама наче рухає мною. Ніколи не знаю точно, як виглядатиме завершена робота. Творчий процес такий непередбачуваний. Малюнок, вишитий на тканині, натягую на тверду основу, а вже її приклеюю спеціальним клеєм до фурнітури.
Ольга Бабчук зізнається, декрет змінив її життя. Тепер не уявляє себе без цих унікальних мікроквітів.
– Бачу, що мої роботи подобаються людям, – каже вона. – Дуже часто прикраси замовляють на подарунки. Я щаслива, що можу втілити бажання своїх клієнтів і своїми творіннями приношу їм радість. Для мене дуже важливо дарувати людям позитивні емоції.
