«Одна кропива замінює семеро лікарів», – так говорили в давнину. Про цілющі властивості кропиви наші предки знали не з чуток, ця трава була універсальними ліками від багатьох хвороб і прекрасним харчовим продуктом, що збагачує раціон потрібними і корисними речовинами.
Найбагатший вітамінно-мінеральний склад кропиви робить її корисні властивості майже всесильними.
Скарбничка вітамінів
У кропиві є величезна кількість корисних речовин: білки (3,7 г на 100 г), жири (0,5 г на 100 г), вуглеводи (5,4 г на 100 г), клітковина.
Щедрою була природа, підбираючи і вітамінно-мінеральний склад цієї трави.
Вітаміни: аскорбінова кислота, вітаміни групи В, вітамін Е і К, каротин, каротиноїди (ксантофілл, ксантофиллепоксид, віолаксантин), що синтезуються в організмі у вітамін А.
Мікроелементи: барій, сірка, залізо, калій, кальцій, хром, мідь, марганець, алюміній, молібден.
Окрім цих речовин до складу кропиви входить гістамін, уртицин (глікозид), дубильні речовини, фітонциди, хлорофіл, флавоноїди, органічні кислоти.
Вміст вітаміну С у кропиві вдвічі більший, ніж у лимонах, і в 10 разів більший, ніж у яблуках. А каротину більше, ніж у щавлі, моркві, обліписі. Завдяки усім цим компонентам кропива є унікальною рослиною і має щонайширший спектр корисної дії.
Дія на організм
Корисні властивості кропиви досить широкі, вона має протизапальну, загальнозміцнюючу дію, сприяє поліпшенню здатності згущуватися крові (цінна користь кропиви як кровоспинного засобів при ранах, порізах, виразках).
Також використовується як лікарський засіб при недокрів’ї, допомагає усунути темні кола під очима.
Потужний кровоспинний ефект – не лише користь, але і шкода кропиви. Людям із захворюваннями крові (варикоз, тромбофлебіт, атеросклероз), а також тим, у кого занадто густа кров, кропиву вживати не можна, це може спровокувати появу тромбів. Не рекомендовано вживання кропиви і вагітним жінкам, це може викликати скорочення мускулатури матки і призвести до передчасних пологів.
Також трава застосовується при лікуванні радикуліту, ревматизму, при болях у м’язах і захворюваннях печінки, сечового міхура. Кропива покращує роботу серця, стимулює вуглеводний і білковий обмін в організмі. Високий вміст каротиноїдів сприятливо позначається на функціях органів зору.
У складі листя кропиви є і органічні кислоти, які сприяють зміцненню організму в цілому, підняттю імунітету. Кропива допомагає швидше відновитися організму в післяопераційний період, вона здатна протистояти радіації, захистити тканини від нестачі кисню.
Кропива – це чудовий засіб проти лупи і для зміцнення волосся. Користь відвару кропиви відзначають навіть при облисінні, якщо 2 тижні поспіль споліскувати голову відваром трави, випадіння волосся значно скоротиться.
Кропиву можна використовувати у вигляді компресів, прикладати до відкритих ран, саден, порізів, виразок. Відвар трави можна застосовувати при внутрішніх кровотечах, це сприяє появі нових еритроцитів. У кропиві є речовина секретин, яка здатна привести в норму кількість цукру в крові. При цьому утворюється натуральний інсулін, що корисно людям, які хворіють на цукровий діабет.
Кропиву також широко використовують і в кулінарії, додаючи її в супи, салати.
У рослині містяться речовини, які пригнічують ріст ракових клітин, гальмують розвиток атеросклерозу. Завдяки кремнію та марганцю, які містяться у кропиві, активізується діяльність підшлункової залози, а також знижується рівень цукру в сечі та крові.
Найкраще – пити свіжий сік
Знавці стверджують, що кропива корисніша, ніж петрушка й селера. За харчовою цінністю її прирівнюють до бобових. Кропива містить 9-10% крохмалю, 7% жирів.
Кропиву можна додавати в салати. А найкраще пити свіжий сік кропиви, приготований з листя та молодих соковитих пагонів. Протягом 3-4 тижнів вживайте щоденно по 3-4 ст. л. соку, розвівши водою (1:3).
Народна медицина радить свіжий сік або настій листя кропиви (15 г на склянку води) вживати з медом. Стверджують, що такий «кропив’яний мед» знижує артеріальний тиск, усуває головний біль, покращує функції: печінки, шлунка, серця, легенів, нирок.
Потовчене листя кропиви прикладають до ураженої шкіри та ран.
