Найкращі ідуть у небо: у Теребовлі попрощались із захисником України Юрієм Тихолізом

Найкращі ідуть у небо: у Теребовлі попрощались із захисником України Юрієм Тихолізом

Святковий день Благовіщення цьогоріч був сумним для Теребовлі. Тут прощалися з відважним захисником України, оператором відділення обліку мобілізаційної роботи шостого відділу Тернопільського РТЦК СП   Юрієм Павловичем Тихолізом.  

Герою було лише 32 роки. 

Зв’язок з Юрієм обірвався ще 7 березня. Рідні до останнього сподівалися, що їх Юрко живий. Але дійсність виявилася дуже болючою.    

«Найкращі ідуть у кращі світи. Кожна хвилина прощання із загиблим захисником має багато епітетів, суму, болю, гіркоти втрати, співчуття, звеличення… 

 Для кожної громади загиблий – це герой, який ціною власного життя дав можливість нам жити під мирним небом.  

Тихоліз Юрій, випускник Теребовлянської гімназії 2007 року, золотий медаліст, загинув від ворожої кулі на Київщині. Його вбивці – російські окупанти. 

Розумний, добрий, розважливий. Люблячий син, брат і батько двох дітей, коханий чоловік. Нехай упокоїться на небесах чудова людина, яку вдячно пам’ятатимуть усі. А він із засвітів, напевно, сказав би: «Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, певно, в цьому і є та найважча провина моя…» – йдеться у повідомленні Теребовлянського профільного ліцею.  

Юрій Тихоліз народився 1 січня 1990 року в селі Дарахові, нині Теребовлянської громади. Закінчив Теребовлянську ЗОШ № 2 та місцеву гімназію. Вищу освіту здобув у Тернопільському національному економічному  університеті. Працював бухгалтером у Теребовлянській гімназії, згодом – у Теребовлянському військкоматі. 

У 2017 році підписав контракт із Збройними силами України і продовжував працювати у військкоматі в Теребовлі. З початком повномасштабного російського вторгнення воював у складі 14-ї окремої механізованої бригади. Загинув у бою з ворогом на Київщині.

Провести Героя в останню дорогу прийшли сотні теребовлянців, земляки, друзі, побратими. Згадують Юрія як дуже добру,  розважливу, мудру людину. Щирого друга, коханого чоловіка, люблячого батька. Кажуть, він просто обожнював свою дружину Юлю і малих синів.

Щирі співчуття родині, усім, хто знав і любив Юрія.

Вічна пам’ять і безмежна слава Герою! Нехай там, у небесній обителі, буде легко і світло його душі. Дякуємо, що разом з іншими захисниками тримаєш небо над Україною і над нами…

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *