Юрій Стефанишин з Тернополя закінчив військове училище. Він був веселим, комунікабельним, товариським, працьовитим і щирим хлопцем. Добрим і люблячим сином, завжди з теплотою турбувався про молодшого брата Максима.
Коли почалася повномасштабна війна, хлопця призвали по мобілізації. Юра захищав Україну і нас з вами на передовій. Його молоде життя обірвали російські окупанти 8 листопада на Донеччині. 6 грудня Юрі мало б виповнитися 27 років. Але він назавжди залишився 26-річним.
У невимовному горі мама Героя Ольга Несторівна. Без підтримки Юрія залишився і молодший брат Максим.
Рідні, друзі, знайомі, побратими, однокласники Юрія із третьої Тернопільської школи прийшли віддати шану Герою. Із сльозами на очах, квітами і вдячністю за Україну вони провели Юру в останню земну дорогу. Поховали українського захисника на Микулинецькому кладовищі на Алеї Героїв.
Вічна пам’ять тобі, Юрію! Нехай у небесній обителі буде легко і світло твоїй юній душі!
