Британське видання The Economist опублікувало інтерв’ю з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Які висновки мають зробити українці, розмірковує тернопільський підприємець, політик і громадський діяч, голова ГО «Українська народна варта» Петро Ландяк.
Деякі експерти і журналісти вважають, що головною метою інтерв’ю був посил до західних партнерів: ДАЙТЕ ЗБРОЮ. Для цього наш Головнокомандувач коротко, але точно охарактеризував сьогоднішню військову ситуацію.
Це добре, коли нам з-закордону дають різну допомогу: і новітню високоточну зброю, і ліки, і зимове спорядження. А що ми на загал робимо для ПЕРЕМОГИ, звичайно, крім тих, хто на фронті чи щирих ВОЛОНТЕРІВ? Чи достатньо прикладаємось до Перемоги над ворогом?
Вчора спілкувався з одним із волонтерів, а знаю його багато років. Він, будучи пенсійного віку, проговорився мені, що перечислив на нашу армію 500 тис. грн. І зробив це так, що навіть дружина не знає, бо вона також пенсійного віку і може часом його не зрозуміти, хоча дуже вболіває за долю країни…
Тому в цілому погоджуюсь з тим, що треба просити та у правильній формі навіть вимагати від країн Заходу допомогу, адже Україна захищає не лише себе, а є своєрідним буфером для Європи. Водночас у мене є запитання: чому з приводу цієї допомоги так СКРОМНО ДІЮТЬ ОБЛАСНІ ВІЙСЬКОВІ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ?
Адже ніде не читав і не чув, щоб на системному рівні обласна влада збирала представників бізнесу і підприємництва і спільно з ними розробляла плани-графіки щомісячних додаткових ПОСИЛЬНИХ внесків на рахунок Збройних Сил України.
Для прикладу, в 90-их роках минулого століття курс національної валюти в Південній Кореї рятували всією країною. Люди з дому приносили золото і цінні речі для недопущення обвалу їхньої валюти.
Зі слів Валерія ЗАЛУЖНОГО армії потрібно 300 танків , 700 БМП, 500 гаубиць. Скільки цієї зброї можна купити за спільнозібрані народні гроші???
Сьогодні організовують збір коштів артисти чи інші громадяни, а влада на місцях чомусь такий клич не подає…
Особисто відчуваю, що далеко не всі підприємці та бізнесмени прикладаються до ОБОРОНИ країни.
При цьому представники влади різних рівнів і гілок мають по-іншому, як звикли, вести свою роботу, бо в країні триває ВІЙНА(!!!). На жаль, надходить інформація, що змін в роботі окремих високопосадовців МАЙЖЕ немає, а часто ЗОВСІМ немає…
А ПЕРЕМОГА НАД ВОРОГОМ ВИМАГАЄ ЖЕРТОВНОСТІ ТА ДОКОРІННИХ ЗМІН.
P.S. Фірма, якою я управляю, ще з 2014 року перераховує кошти на рахунок Збройних Сил України, бо розуміємо, що Міністерство оборони комплексно і системно має знати потреби армії і вирішувати їх найбільш професійно. Тому і спрямовує гроші саме на рахунок ЗСУ.
І цього року, від початку війни, ми перерахували ряд сум на рахунок армії, хоча не вважаю за потребу це надто рекламувати. Якщо буде в цьому доцільність – тоді скажу.
При цьому ми також допомагаємо нашим воїнам безпосередньо або через волонтерів.
P.P.S. Я недаремно згадав у тексті про пенсіонера, який віддав для ЗСУ 500 тисяч. Бо мій головний висновок після інтерв’ю Залужного сформулюю так: просити, чи вимагати військової підтримки у Заходу потрібно. Але іноземні партнери будуть допомагати активніше і ефективніше, коли не сумніватимуться у тому, що і українські громадяни самі, хто чим може, підсилюють свою армію. Це надзвичайно важливо!
