…Ікони плакали у порожньому храмі. Вони ще ніколи так довго не перебували на самоті. Що ж трапилось із людьми? Вони ж були вірними? Чи віра у них хитка? Чи цей світ зійшов з розуму?
…Люди плакали. По своїх домівках перед іконами. Плакали і молилися. Просили прощення. За свої гріхи і за чужі. Каялися. Благали про змилування над ними і над їх невірством.
…У храмі ще до початку Служби гамірно. Вірні прийшли до Господа. Дякували. Просили прощення. Каялися. Молилися. Щиро.
…Ікони усміхалися. Усміхалися люди. Їх життя – в Божих руках. І щиро вірили – все буде добре. Бо якщо Господь із ними, то байдуже, хто проти них.
Оля ГЛАДЧУК-ПОПАДЮК.
