Постом та молитвою проганяймо від себе зле і гріховне

Постом та молитвою проганяймо від себе зле і гріховне

Піст і молитва – це засоби до послаблення гріха, ворога нашого спасіння. Вони саме і спрямовані до того, щоб звільнити нашу душу від влади гріха, зробити її здоровою. Піст вгамовує почуттєві принади і нахили, які принижують нашу душу, усуває перешкоди до постійної духовної пильності, допомагає стримувати плоть, знесилювати її пристрасті, допомагає їй коритися духові. Молитва постійно має бути в розумі і серці нашому, вона не дає їм осквернятися різними марними думками. Піст і молитва корисні разом, а окремо вони безсилі. «Хто постить, той стає легким і окриляється, – говорить св. Іван Золотоустий – і з добрим духом молиться. Хто постить і молиться, той має два крила, легші від самого вітру. Бо такий не дрімає, не говорить багато, не позіхає і не підупадає на силі в молитві».

Молитва наша повинна бути щирою і смиренною. Тому і сказано «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать». На молитві ми не повинні мудрувати і просити того, що може образити святість Божу. Молитва наша повинна виходити від самого серця і розуму, а не бути самим вимовлянням слів. Молитва не повинна обмежуватися тільки зовнішніми обрядами, як і піст тільки невживанням скоромної їжі.
Церква не вказує меж посту і залишає за кожною людиною право обрати міру його за своїми силами. Як і в кожній справі крайності і тут шкідливі. Надмірне перенасичення розслаблює людину, а надмірний піст ослаблює і тілесні, і духовні сили. Піст полягає у відмові від усього, що усолоджує смак, у подоланні всяких помислів і гріховних бажань. Молитву і піст нам треба сполучати з осудом своїх гріхів, ми повинні розкаюватися в них і просити в Господа прощення. Де немає вболівання за гріхи і покаяння, там немає ані християнського посту, ані християнської молитви. Тільки істинним постом і молитвою можна прогнати від себе все зле і гріховне. Тільки під час Великого посту, під впливом животворних сил духовного подвигу, душа наша скидає з себе холодний і темний одяг гріха, звільняється від тих кайданів, якими була скута.
Нехай в пробудженій нашій душі, визволеній від гріха, щедро висівається насіння Христової любові і правди, і душа розквітне, як сад справжніх християнських добродіянь, осяяна світлою радістю Воскресіння Христового.

о. Богдан ЗІНЧЕНКО, член Національної
спілки журналістів України.

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares