Постом та молитвою проганяймо від себе зле і гріховне

Постом та молитвою проганяймо від себе зле і гріховне

Піст і молитва – це засоби до послаблення гріха, ворога нашого спасіння. Вони саме і спрямовані до того, щоб звільнити нашу душу від влади гріха, зробити її здоровою. Піст вгамовує почуттєві принади і нахили, які принижують нашу душу, усуває перешкоди до постійної духовної пильності, допомагає стримувати плоть, знесилювати її пристрасті, допомагає їй коритися духові. Молитва постійно має бути в розумі і серці нашому, вона не дає їм осквернятися різними марними думками. Піст і молитва корисні разом, а окремо вони безсилі. «Хто постить, той стає легким і окриляється, – говорить св. Іван Золотоустий – і з добрим духом молиться. Хто постить і молиться, той має два крила, легші від самого вітру. Бо такий не дрімає, не говорить багато, не позіхає і не підупадає на силі в молитві».

Молитва наша повинна бути щирою і смиренною. Тому і сказано «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать». На молитві ми не повинні мудрувати і просити того, що може образити святість Божу. Молитва наша повинна виходити від самого серця і розуму, а не бути самим вимовлянням слів. Молитва не повинна обмежуватися тільки зовнішніми обрядами, як і піст тільки невживанням скоромної їжі.
Церква не вказує меж посту і залишає за кожною людиною право обрати міру його за своїми силами. Як і в кожній справі крайності і тут шкідливі. Надмірне перенасичення розслаблює людину, а надмірний піст ослаблює і тілесні, і духовні сили. Піст полягає у відмові від усього, що усолоджує смак, у подоланні всяких помислів і гріховних бажань. Молитву і піст нам треба сполучати з осудом своїх гріхів, ми повинні розкаюватися в них і просити в Господа прощення. Де немає вболівання за гріхи і покаяння, там немає ані християнського посту, ані християнської молитви. Тільки істинним постом і молитвою можна прогнати від себе все зле і гріховне. Тільки під час Великого посту, під впливом животворних сил духовного подвигу, душа наша скидає з себе холодний і темний одяг гріха, звільняється від тих кайданів, якими була скута.
Нехай в пробудженій нашій душі, визволеній від гріха, щедро висівається насіння Христової любові і правди, і душа розквітне, як сад справжніх християнських добродіянь, осяяна світлою радістю Воскресіння Христового.

о. Богдан ЗІНЧЕНКО, член Національної
спілки журналістів України.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares