“Сміються, плачуть солов’ї . І б’ють піснями в груди. “Цілуй, цілуй, цілуй її, Знов молодість не буде!”, – дівчинка так натхненно декламувала рядки поезії Олександра Олеся, аж до мурашок по спині.
Так склались обставини, що познайомилась із своїми учнями під час дистанційного навчання, тому пізнавала їхні душі лише із фотографій письмових робіт. Та найбільше тішилась, коли діти надсилали свої відеодекламації поезій, бо могла побачити кожен їхній жест, усмішку, відчути настрій та емоції.
Саме відеодекламація і познайомила мене з цією тендітною дівчинкою. Каріна Тихоліз навчається у Тернопільському центрі професійно-технічної освіти на третьому курсі, хоче стати перукарем, як каже сама: “Мені подобається робити людей красивими і стильними. Дарувати їм хороший настрій”. А нещодавно у неї з’явилася ще одна мрія. На першому курсі під час уроку фізичного виховання дівчинку побачив тренер з важкої атлетики Палацу спорту “Текстильник” Степан Онищук. Він запропонував Каріні спробувати свої сили у цьому виді спорту, в секції “Важка атлетика”.
Дівчина наполегливо вивчала техніку, прислухалась до порад тренерів і старанно виправляла помилки. І результат не забарився. На своїх перших змаганнях Каріна виборола І місце.
Згодом були змагання у Хоросткові, Кубок Львова, а в лютому 2020 року – Чемпіонат України з важкої атлетики у Коломиї, де під керівництвом тренерки Надії Глинської наша спортсменка осилила штангу вагою 67 кг (категорія до 45 кг) і виборола 6 місце.
Так втілюються мрії: дівчинка, яка рік тому піднімала штангу вагою лише 16 кг, зараз піднімає усі 70 кг.
Карантин перекреслив плани усій планеті, але Каріна рухається вперед – займається спортом вдома, в селі Котузів Теребовлянського району. Тепер вона мріє отримати почесне звання майстра спорту України.
“Поки моя штанга скучає за мною в Тернополі, я вдома не втрачаю часу, займаюся”, – розповідає дівчина.
Ось так навчання та випадок дали дівчинці можливість здійснити ще одну мрію.
Яна МАЛІШЕВСЬКА,
викладач ДНЗ « Тернопільський ЦПТО».
