З 3 по 8 серпня з робочою поїздкою у нашій області перебували генеральний директор Споживчого Товариства «Ай.Ем.Ті.Ді. – ІНТЕРНЕШНЛ» Роман Бендас та його перший заступник, директор ТОВ «Ресурс» Роман Казимірець.
СП «Ай.Ем.Ті.Ді. – ІНТЕРНЕШНЛ» є провайдером багатогранного та унікального проєкту стратега-аналітика зі США Давида Картозії «Оздоровлення економіки України», який реалізується під егідою відомого у всьому світі Інституту багатовекторної дипломатії (IMTD).
Після чисельних зустрічей з представниками усіх гілок влади, бізнесменами та підприємцями Роман Бендас відповів на кілька питань нашого кореспондента.
– Вибачте за банальне запитання, але як це працює?
– «Оздоровлення економіки України» – це вже проєкт, а не ідея, яких, насправді, багато, але не всі вони з тих чи інших причин можуть втілитися на практиці.
Автор стратег-аналітик зі США Давид Картозія мав ідею, у яку ми повірили. У результаті копіткої праці групи міжнародних експертів – юристів, економістів, фінансистів, маркетологів, соціологів, банкірів і бізнесменів, вчених, дипломатів, державних і громадських діячів – ця ідея стала проєктом. На території України зараз йде процес його засвоєння суспільством, бо без людей жоден проєкт не можна реалізувати.
Концепція оздоровлення економіки та її суть у тому, щоб не бігати за донорами з простягнутою рукою, а створити систему, при якій вони самі стануть у чергу, щоб інвестувати.
Донори хочуть прозорості, захисту своїх ресурсів та звітності. Переконаний, що нам вдалося побудувати таку систему, яка забезпечує виконання цих регуляторів.
Повірте, інвестор зацікавлений у партнерах не менше, ніж вони у його підтримці. Однак, передаючи ресурси, донори несуть відповідальність за те, на що вони будуть витрачені. До речі, зараз триває розслідування, куди поділися 5,3 млрд. доларів безповоротної допомоги, яку свого часу виділили Україні.
Веду до того, що Давид Картозія поставив усе з голови на ноги. Раніше було приблизно так: спочатку надходили гроші, а потім думали, куди і на що їх потратити. Але це не працювало. Економічний ефект від потрачених ресурсів та практичної діяльністі був майже нульовий. Створювалися паразитарні системи, такі собі грантоїди, котрі витрачали інвестиції на дорогі офіси, костюми, годинники, на що завгодно, тільки не на розвиток бізнесу.
Натомість, Давид Картозія не хоче зараз йти до донора, в якого, як відомо, багато грошей, і питати, скільки той зможе дати. Ми йдемо спочатку до себе. Дивимося, що у нас є і що можемо зробити. І тільки після того, коли переконаємося, що маємо хороші ідеї, проєкти, які обов’язково запрацюють, варто звертатися за допомогою.
Ми самі забезпечуємо підготовчий етап. Об’єдналися у споживчу кооперацію, розподіляємо між собою ролі та завдання, забезпечуємо всі регулятори – безпековий, юридичний, економічний тощо, збираємо бізнес-ідеї, напрацювання соціального характеру, об’єднуємо їх в один або кілька проєктів і тоді презентуємо донору. Мовляв, дивіться: за цими проєктами реальні люди, ось їх телефони, ось компанії, які супроводжуватимуть цільове та ефективне використання коштів.
– Наскільки відомо, програма Давида Картозії розроблялася як для України, так і для Молдови та Грузії. Там вона діє?
– Проєкт працює з часу його входження в ту чи іншу країну. На цьому етапі він виконує одну функцію, згодом буде інший етап.
Систему, яку вибудовуємо, треба випробувати. Ми створили кілька бізнесів, які вже дають реальні доходи. Тур-агенція, бюро перекладів, центр візової підтримки, центр міжнародної стандартизації, юридичні, рекламні та інші послуги. Зондуємо торговельні напрямки. Відправили продукцію для реалізації у Грузію, іншу взяли там і пробуємо продавати в Україні…
Однак, я не хочу це ставити у приклад. Наш проєкт – не програма підтримки малого чи середнього бізнесу, а оздоровлення економіки. Тож, щоб ми показали його реальну ефективність, потрібно було задіяти адміністративну одиницю, де є всі напрямки для втілення наших планів. Такою одиницею стала ваша область. За результатами своєї робочої поїздки можу стверджувати, що ми вже запустити пілотний проєкт, розпочали процес оздоровлення економіки Тернопільщини.
– Формально чи практично?
– Звичайно, на практиці. Першу фазу – коли люди отримують інформацію і думають, що з цим робити, вже завершено. Працює Тернопільська філія Споживчого Товариства «Ай.Ем.Ті.Ді. – ІНТЕРНЕШНЛ». Її координатор в області – Ольга Боднар, керівник пілотного проєкту – Михайло Ратушняк. На сьогодні вже підписали меморандуми з більшістю ОТГ. Переконаний, що невдовзі підпишемо з усіма. Іншими словами, попри різні партії, представлені у громадах, попри різні погляди, які побутують на місцях, нам вдалося переконати людей у правильності шляху кооперування зусиль.
Зараз наше першочергове завдання – отримати, так би мовити, вихідні дані від людей, які тут проживають і працюють. Хтось хоче займатися бджолярством, інший – відкрити перукарню…
Керівники громад бідкаються, що не мають за що перекрити дах школи, клубу. Скажу відразу, ми не можемо підміняти держфінансування і покласти на Споживче Товариство затрати держави. Але, натомість, ми можемо створити в ОТГ бізнес, який заплатить податки, на які можна буде перекрити дах школи і зробити ще безліч корисних для громади справ.
Донорські кошти повинні мати соціальну вимірність. Головне – об’єднати всі ідеї. У нас працює департамент грантоекспертів. Маючи вихідні дані, вони напишуть регіональний проєкт.
– У Споживчому Товаристві є дійсні члени, а є й асоційовані. Чим це зумовлено?
– Ми не можемо кожному, хто захотів, відразу дати статус дійсного. Спочатку мусимо переконатися у його порядності, чесності, ділових якостях. Саме тому у нашій анкеті, яку заповнює людина, є графа про дозвіл на обробку персональних даних. Проводимо і онлайн-співбесіди. Згодом до роботи з асоційованими членами підключаються експерти, які визначають рівень їх кваліфікації, вникають у суть ідеї тощо.
Узагалі, люди приходять до нас, щоб отримати не бізнес, а – статус. Дивляться, які у них є права, визначають, кому що потрібно. Ми зможемо допомогти тільки тоді, коли зрозуміємо, чим саме, коли асоційований член захоче взаємодіяти з програмою, яка інтегрована у кооператив.
Є такі, яким не потрібні кошти, але вони потребують допомоги в реалізації продукції. Інші не можуть самотужки купити якісне обладнання, сировину. Для таких цілей у нашій кооперації працює торгово-промислова палата, яка приймає заявки і намагається виконати їх.
– Чи існує серед людей недовіра до проєкту?
– Таке трапляється тому, що, по-перше, хтось неправильно передав інформацію про нас. А, по-друге, тому, що опирається і вносить деструктив стара система, яка свого часу пояснювала людям: щоб почати бізнес, треба мати детальний план на мові донора. Хороший і професійно складений бізнес-план стартує від 500 доларів і вище. Причому, навіть після оплати за цю послугу ніхто не гарантує надходження донорських коштів.
Участь у проєкті «Оздоровлення економіки України» для асоційованого члена нашого СП – безкоштовна. Фактично, люди працюють на себе. Бо, щоб відкрити, наприклад, перукарню, бізнес-плану не потрібно. А навіть, якщо доведеться його складати, то це зроблять наші грантрайтери. Вони отримають за цю роботу кошти, коли запрацює бізнес. Від фізичних осіб коштів не беремо. Вони платять лише вступні внески, а можуть отримати дуже багато.
Вони можуть здійснити свої мрії, втілити свої ідеї, розбудовувати свій бізнес і, тим самим, оздоровлювати економіку України.
На фото зліва-направо: Михайло Ратушняк, Ольга Боднар, Роман Бендас, голова Борсуківської ОТГ Лановецького району Іван Друзь та Роман Казимірець.
