Існування мережі міжнародних регіональних та світових домовленостей дає змогу успішно розв’язувати важливі питання щодо виробництва та контролю якості насіннєвого матеріалу, ринку насіння, збереження та створення страхових фондів насіння, задовольняючи інтереси виробників та споживачів.
В Україні насіннєвий ринок наразі активно розвивається. Усвідомивши перспективність та прибутковість цього бізнесу, багато аграріїв обирають саме його. Проте далеко не всі при цьому усвідомлюють міру своєї відповідальності перед споживачами та державою, як і того, що вирощування насіння та садивного матеріалу чітко регламентоване законодавством. Це цілком закономірно, адже від його якості залежить врожайність, а значить продовольча безпека країни.
Згідно із Законом України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва включає категорії, добазового, базового і сертифікованого насіння, вихідного базового та сертифікованого садивного матеріалу, державний резервний насіннєвий фонд, колекційні маточні насадження багаторічних рослин.
Згідно з порядком організації насінництва в Україні, для сівби на товарні посіви, використовують тільки сортове насіння, що засвідчено відповідними документами. Кількість генерацій сертифікованого насіння залежить від особливостей культури та потреби й обмежується в установленому порядку. Використання сертифікованого насіння нижче встановленої категорії заборонене, за виключенням форс-мажорних обставин (загибель насінницьких посівів від вимерзання, посухи, градобою тощо).
Сорти, не занесені до “Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні” (далі – Реєстр сортів), вирощувати для реалізації та поширювати в Україні забороняється. Проте згідно із Законом України “Про насіння і садивний матеріал”, кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів, можуть використовуватися для посівних цілей лише у разі, якщо:
– розмноження сорту, включеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, до насіннєвих схем сертифікації яких приєдналася Україна, здійснюється для вивезення за межі України;
– стосовно сорту рослин прийнято відповідне рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України;
– власник сорту створює запас насіння в період державного випробування сорту;
– насіння використовується їх виробником для власних потреб без права реалізації;
– насіння використовується для селекційних і дослідних робіт або експонування.
Право на виробництво та реалізацію насіння мають суб’єкти насінництва, яким надано право на використання майнових прав щодо об’єкта інтелектуальної власності (сорту рослин) відповідно до Закону, які пройшли атестацію, (перевірку) та внесені до Державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва (далі – Реєстр виробників).
Порядок проведення атестації (перевірки) суб’єктів господарювання на право виробництва та реалізації насіння приймається центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику у сфері насінництва та розсадництва.
Атестаційна комісія через надання відповідних документів суб’єктами господарювання надає права на виробництво та реалізацію насіння підтверджуючи наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі Мінагрополітики).
Мінагрополітики на підставі рішення видає відповідний наказ про занесення суб’єктів насінництва до Реєстру виробників.
Суб’єкти насінництва, які занесені до реєстру насінництва та розсадництва, мають право виробляти насіння з метою його реалізації лише тих сортів і гібридів, які зазначені в цьому реєстрі. Виробники насіння і садивного матеріалу зобов’язані:
– укладати ліцензійні договори з власниками (ом) сорту на його використання;
– створювати страхові насіннєві фонди в установлених обсягах;
– додержуватись технологічних і методичних вимог щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
– гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті та посівним якостям, зазначеним у насінницьких документах;
– зберігати дублікати проб насіння протягом терміну дії сертифікату на насіння, який засвідчує його якість;
– вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами та зберігати її протягом трьох років;
– дотримуватись встановленого порядку пакування, маркування і транспортування насіння;
– відшкодувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння;
– сприяти державним інспекторам у сфері насінництва та розсадництва у виконані їх функцій.
Виробники насіння, які мають дозвіл на його виробництво і реалізацію, надаючи споживачеві власне вирощене насіння, обов’язково повинні сплачувати роялті у визначених розмірах. Сплачені кошти за використання сорту як інтелектуальної власності перераховуються власникам сортів (установам – оригінаторам) та надалі виплачуються авторам сортів у встановленому порядку.
При порушенні суб’єктом насінництва атестаційних вимог, передбачених законодавством, він може бути виключеним з Реєстру виробників. Підставою для прийняття такого рішення може бути:
– закінчення терміну ліцензійного договору між власником сорту та виробником насіння;
– несвоєчасне подання (пізніше 10-денного терміну) відомостей про зміни категорії насіння, садивного матеріалу, культури, сорту, гібриду, ліцензії на використання сорту;
– невиконання умов, зазначених у ліцензійному договорі (за клопотанням ліцензіата);
– рішенням Мінагрополітики на підставі подання територіальних органів Держпродспоживслужби у разі виявлення невідповідностей показників, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Внутрішньогосподарський контроль в насінництві здійснюється безпосередньо суб’єктами насінництва. Основне завдання внутрішньогосподарського контролю – повне дотримання правил насінництва на всіх його етапах.
Одним з важливих етапів державного контролю в насінництві є польове оцінювання (апробація) насінницьких посівів. Основна мета інспектування – визначити придатність сортових і гібридних посівів для використання на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів сільськогосподарських культур та якість робіт на ділянках гібридизації. Одночасно визначають засміченість посівів культурними рослинами, насіння яких важко відокремлюється, а також карантинними, злісними й отруйними бур’янами, встановлюють ступінь ураження посівів хворобами та шкідниками сільськогосподарських рослин, перевіряють дотримання господарством обов’язкових правил, які забезпечують вирощування високоякісного насіння (організація та якість робіт, агротехніка, прополювання, проривання, підготовка насіннєсховищ тощо).
Польовому оцінюванню підлягають усі насіннєві посів, сорти яких занесені до Реєстру сортів, які призначені для використання на насіннєві цілі.
Обсяги інспектування сортових посівів визначаються виробниками насіння самостійно, виходячи з необхідності задоволення власних насіннєвих потреб, створення страхових фондів, виконання постачання у Державний резервний насіннєвий фонд згідно з укладеними договорами, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння.
Польове оцінювання сортових посівів проводить аудитор із сертифікації (агроном-інспектор), який несе персональну відповідальність за дані, внесені в акт польового інспектування посівів, згідно із законодавством.
Посівні якості насіння сільськогосподарських культур характеризуються чистотою, вмістом домішок культурних рослин і бур’янів, схожістю (життєздатністю), вологістю, масою 1000 насінин, зараженістю шкідливою мікрофлорою, пошкодженнями шкідниками, деякими іншими показниками. Проби насіння від партій, що підлягають реалізації, відбираються штатним агрономом-інспектором ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції»
За результатами визначення посівних якостей насіння та на підставі документів про сортову відповідність згідно з ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” (далі ДСТУ 4138-2002) та ДСТУ 2240-93 “Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови” (далі ДСТУ 2240-93) ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» видає власникові такі державні документи, термін дії яких встановлюється відповідно до ДСТУ 2240-93:
– сертифікат на насіння (для партій насіння, призначених для реалізації)
– протокол випробування на насіння (якщо насіння некондиційне хоча б за одним із показників або аналіз проведений не за усіма стандартизованими ДСТУ 2240-93 показниками).
На партії насіння, призначені для міжнародної торгівлі, за результатами польового інспектування посівів видається Сертифікат ОЕСР – документ встановленої форми, яку затверджує Секретаріат ОЕСР. Цей сертифікат засвідчує лише сортові якості насіння. Посівні якості насіння, призначеного для експорту, визначаються лабораторією, акредитованою в ISTA, яка за результатами аналізів видає Міжнародний оранжевий сертифікат ISTA. При цьому відбір проб для аналізу проводиться лише акредитованими відбірниками проб.
Термін дії сертифікату обмежений, як правило, чотирма місяцями. Після закінчення терміну дії сертифікату відбирається нова проба для аналізу в ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», за результатами якого видається новий документ, а попередній анулюється.
Партії оригінального та елітного насіння при реалізації супроводжуються “Атестатом на насіння”, а сертифіковане насіння та розмноження сортів, що проходять державне й виробниче випробування, – “Свідоцтвом на насіння”. Вони виписуються виробником на бланках встановленої форми на основі сертифікату.
Супроводжувальні сортові документи виписуються агрономом, підписуються керівником і скріплюються печаткою господарства-виробника насіння. Всі графи документа повинні бути заповненими. За невідповідність супроводжувальних документів встановленим вимогам або підміну партій керівник господарства та винні несуть особисту відповідальність згідно з чинним законодавством.
Введення в обіг насіння та садивного матеріалу без сертифікації є порушенням норм ст. 17 ЗУ «Про насіння і садивний матеріал».
Уповноваженими наказами Мінагрополітики щодо здійснення діяльності оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва для встановлення відповідності насіння і садивного матеріалу, вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, шляхом визначення сортових, посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу з подальшою видачею сертифікатів, затверджено установи які пройшли акредитацію є: ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросерт» аудитори із сертифікації цих установ мають право на проведення польового оцінювання насінницьких посівів для отримання сертифікованого насіння.
Останнім часом розширюють свої повноваження Державна установа «Фітосанітарна лабораторія» по визначенню посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу з видачею відповідного документа Протокол випробування по окремих показниках якості насіння.
Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва на території Тернопільської області здійснює відділ контролю у сфері насінництва та розсадництва Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.
