Пам’ять про Івана Хрестителя або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Його називають пророком, мучеником, найбільшим святим після Діви Марії, апостолом, другом і родичем Христа, а також – Світлого Слова голосом.
Іван Предтеча був посланцем Бога, щоб сповістити людям про прихід і живу присутність Месії на землі. Цей святий навчав, проповідував, хрестив, викривав гріхи, відстоював справедливість. Його життя – це безперервна жертва. За Христа і христову науку святий відважно приймає мученицьку смерть. За наказом Ірода Антипи Іванові Хрестителю відтяли голову.
Іван був сином священика Захарії і праведної Єлизавети — літньої безплідної пари. Як оповідає євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батьку Захарії в Храмі, сповістив про народження в нього сина. Захарія висловив недовіру ангелу, і за це той покарав його німотою. Згідно з Євангелієм, народження відбулося на півроку раніше Ісуса. Батько Івана все ще залишався німим, і коли Єлизавета побажала дати синові вказане ангелом нетрадиційне для своєї родини ім’я Іван, родичі попросили батька підтвердити його письмово. Захарія написав: «Іван ім’я йому» і почав говорити.
Коли Івану виповнилось 30 років, він почав проповідувати в Іудейській пустелі, а далі – в околицях ріки Йордан. Він суворо викривав вади тогочасного суспільства і закликав людей до щирого покаяння і навернення, сповіщаючи про швидке пришестя Месії. Проповідь Івана була настільки сильною і переконливою, що скоро навколо нього стали збиратись учні. Зовнішнім знаком покаяння і духовного оновлення Іван вибрав добре відомий тодішнім іудеям старозавітній обряд хрещення – омиття у воді і занурення у неї. Прийняти хрещення від нього прийшов і Ісус з Назарету. Тим самим Іван Предтеча виконав місію своєрідного з’єднувального містка поміж Старим і Новим Завітами, проклав шлях служінню і вченню Ісуса Христа.
