Вербна неділя – одне з найголовніших християнських свят.
Свято Входу Господнього в Єрусалим традиційно відзначають за тиждень до православного Великодня.
Напевно, кожен з нас пам’ятає з дитинства веселу приказку “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень”. Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов’язано зі світлим Христовим Воскресінням.
Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято, яке, з приходом християнства на територію сучасної України, злилося із важливою християнською подією – входом Господнім до Єрусалима.
Неодмінним атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома “побити” рідних та друзів.
Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму на богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу.
Інші гілки ставили в хаті біля ікон. Люди вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров’я. Тому гілочки обов’язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
