Торакальний онкохірург розповів про сучасні технології, які дозволяють долати рак навіть після 80-ти та чому регулярна рентгенографія рятує життя
В Україні понад один мільйон людей хворіють на онкологічні недуги. Як свідчить статистика, третина з них дізналися про свій діагноз лише на третій або четвертій стадії. Одним із лідерів серед онкологічних захворювань як в Україні, так і в Європі, є рак легень, трахеї або бронхів. Щороку на Тернопільщині його діагностують у 600 людей. Варто додати, ця недуга не лише найпоширеніша, а й практично не проявляється ані зовнішньо, ні больовими відчуттями. Саме тому часто її виявляють дуже пізно.
На базі Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру працює одне із найсучасніших в Західній Україні торакальних відділень. Саме тут роблять унікальні торакоспопічні операції, які дозволяють через невеликі розрізи видаляти пухлини, відбирати на аналіз тканини, мінімально травмуючи хворого.
Про сучасні технології, які рятують життя, «тривожні дзвіночки» онконедуг та профілактику їх виникнення ми розпитали у Назарія Чорного – провідного торакального онкохірурга Тернопільщини, лікаря торакального відділення Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру.
– Назарію Богдановичу, розкажіть чим, власне, займається торакальна онкологія. Йдеться лише про легені чи не тільки?
– З латинської «торакс» – грудна клітка. Тому торакальна онкологія займається діагностикою та лікуванням органів грудної порожнини. Йдеться про такі онкологічні недуги як рак стравоходу, рак легень, трахеї, бронхів, пухлини середостіння – тімому, неходжкінську лімфому, нейробластому. Діагностувати такі недуги непросто. Тому що ми не можемо з легкістю взяти матеріал на дослідження, адже доступ в грудну клітку вже є травматичний. Щоб отримати матеріал потрібно нанести певну травму пацієнту.
– Як же доводиться діяти в такому випадку?
– На Тернопільщині лише в онкодиспансері ми проводимо трансторакальну біопсію під відеоконтролем комп’ютерної томографії. Ми, чи не єдині у Західній Україні, робимо таку процедуру. Уявіть, ще донедавна потрібно було виконувати повноцінну операцію, аби зробити біопсію пухлини легень. Людина змушена була два тижні лежати в лікарні, отримувала значну травму – і це лише для діагностики. Зараз ми можемо робити це з допомогою мінімального розрізу. Маємо торакоскопічну стійку, бронхоскоп, відеобронхоскоп, аби детально можна було обстежити органи дихання. Можемо зробити фото, аби підтвердити людині, що є проблема. От недавно у мене на прийомі був пацієнт, якого я прооперував два місяці тому – у нього була пухлина нижньої частини стравоходу. Ми йому провели унікальну операцію, яку ще не робили на Тернопільщині і мало де роблять в Україні – лише у Вінниці, Києві та Феофанії. Видалили йому пухлину з допомогою трьох розрізів. Щоб вийняти пухлину, один з розрізів розширили лише до трьох сантиметрів.
Сьогодні ми використовуємо торакоскопію при раку легень, видаляємо вражені частини цього органу. Ще кілька років тому, аби виконати таку операцію ми змушені були робити розріз від грудини до хребта з розширенням, а інколи зламуванням ребер. Щоб відновитися після такого оперативного втручання, потрібен був щонайменше тиждень. А от больові відчуття у людини залишаться ще надовго – цей рубець буде давати про себе знати. Після торакоскопії, яка передбачає 2-3-сантиметрових розрізи, я пацієнтів на 3-4 день відпускаю додому. Якщо операція вранці, то ввечері людина вже може встати з ліжка.
Цей метод менш травматичний, людина потребує менше знеболюючих після операції. Завдяки йому ми можемо оперувати літніх людей. Адже ще донедавна від таких операцій відмовлялися, оскільки пацієнти у поважному віці просто не могли перенести таке складне оперативне втручання – нанесена травма могла спровокувати смерть. Найстарший пацієнт, якого я прооперував методом торакоскопії має 82 роки.
– Статистика говорить, що третину онкологічних недуг виявляють на 3-4 стадії. Які симптоми мають насторожити людину, що допоможе якнайшвидше виявити онкологічну недугу?
– Насамперед, у людини з’являється паранеопластичний синдром. Вона скаржиться на втомлюваність, біль у ногах та важкість, які турбують не лише після напруженого дня, а й в стані спокою або вранці, затерпання кінчиків пальців, незрозуміле схуднення. Також має насторожити свербіж шкіри, підвищена пітливість або температура тіла, яка тримається тривалий час. Звичайно, це може бути і при інших хворобах. Але маючи такі симптоми, варто піти до лікаря.
– А щодо онкологічних захворювань органів грудної порожнини? Які «тривожні дзвіночки» є у них?
– Небезпека цієї групи онконедуг у тому, що вони тривалий час ніяк не проявляються. Тому їх нерідко діагностують на пізніх стадіях. До прикладу, пухлина в легенях може виростати до 10 сантиметрів, не даючи жодним чином про себе знати. Я вважаю, що дуже неправильно було відміняти профогляди. Переконаний, кожна людина раз у рік повинна робити рентгенографію грудної клітки. Знаєте, чим нам допоміг коронавірус? На перший погляд, це звучить абсурдно, але насправді саме завдяки тому, що багато людей робили комп’ютерну томографію – одні за направленням лікарів, інші для перестороги, ми почали виявляти рак легень на першій стадії. Я ще не пам’ятаю такого року, щоб до мене прийшли п’ять пацієнтів з цією недугою на першій стадії. Зазвичай, так рано «спіймати» її не вдавалося. Це був максимум один пацієнт у рік, а сьогодні це число значно більше. Таку маленьку пухлину можна набагато легше вилікувати.
Люди ж часто не обстежуються і втрачають дорогоцінний стан, коли хвороба лише починається і можна її легко зупинити. Коли пухлина розташована в центрі грудної клітки, то вона швидше дасть про себе знати – з’явиться задишка, кашель. Якщо ж розташована периферично, тоді її відчути важко, адже легенева тканина не дає больових відчуттів і відповідно людина не розуміє, що з нею щось не те. Також аналізи крові, зазвичай, нічого не покажуть. Хіба вже на глибокій стадії розвитку хвороби.
Хочу закликати людей, «прислухатися» до свого здоров’я і стану організму. От, до прикладу, все було добре, а тут почали боліти ноги, йдіть до лікаря. Він обов’язково призначить вам обстеження, зокрема рентгенографію. Так само, якщо ви почали худнути, але вживаєте таку ж кількість їжі, це теж причина пройти обстеження. Або ж коли ви відчуваєте незрозумілий клубок у стравоході, не можете вживати їжу звичними шматками, відчуваєте, що десь вона блокується, відчуття нудоти чи рвота після їжі, обов’язково варто звернутися до сімейного лікаря.
– Які фактори провокують виникнення онкологічних захворювань органів грудної порожнини?
– Рак стравоходу може виникати через регулярне вживання гострої їжі, неякісних продуктів харчування, алкоголю. Якщо йдеться про рак легень, то дуже часто його провокує робота на шкідливому виробництві – у шахтах, на виробництві пам’ятників чи інших виробів з каменю. Якщо люди ріжуть граніт чи мармур і не захищають обличчя респіратором чи маскою. Цей радіоактивний пил осідає в легенях і провокує онкологічні недуги. Звичайно, що у зоні ризику курці. Однак неодноразово ця недуга турбує людей, які не палять. Кілька років тому у мене практично в один час були дві пацієнтки віком 30 років із раком легень на 4 стадії. В обох по двоє діток, щасливе сімейне життя, жодних соціальних проблем, відсутні шкідливі звички. Тривалий час вони не робили рентген легень, адже не бачили у цьому потреби. На роботі цього не вимагали, здоров’я не насторожувало. Насправді, це дуже страшно.
– Пандемія коронавірусу змінила наше життя. Багато людей досі боряться із ускладненнями здоров’я після цієї недуги. Як захворювання на коронавірус впливає на онкологічних хворих?
– Серед моїх пацієнтів є багато таких, які, до прикладу, подолали рак 20 років тому, але після коронавірусу хвороба повернулася або з’явилася інша важка недуга. Сильне пригнічення імунітету після COVID-19 провокує відновлення онкологічних недуг. Можливо, це співпадіння, адже масштабні наукові дослідження ми не проводили, але такі випадки у моїй практиці непоодинокі.
– Що можете сказати людям, які дізналися, що у них онкологічна недуга?
– З власної практики знаю, що у таких випадках пацієнти впадають у відчай, часто бояться розпочинати лікування або відмовляються, вважаючи що їм вже нічого не допоможе. Хочу запевнити всіх, сьогодні онкологія – це не вирок. Головне діагностувати і розпочати лікування. Пацієнти із 4 стадією раку легень успішно проліковуються і повертаються до звичного життя і роботи. Від хвороби не втечеш, тому краще звернутися до лікаря і подолати її разом. І вкотре хочу закликати усіх – бережіть своє здоров’я, «прислухайтеся» до свого організму і неодмінно проходьте регулярні обстеження!
Юля ТОМЧИШИН.
