Україна цьогоріч зібрала рекордний урожай зернових. Це тішить, зважаючи на те, що в багатьох країнах врожаї знищили повені, посухи… До того ж, економісти прогнозують світову продовольчу кризу через наслідки пандемії, проблеми в енергетичній сфері, подорожчання добрив та зміну клімату. І це може трапитися вже у наступному році.
Але, на жаль, українцям не варто очікувати дешевого хліба. Ба, навіть якісного. Очікується здорожчання хліба на 20%. Одна з головних причин – подорожчання газу. Через це пекарні опинилися на межі виживання, пише «Бізнес.ua». Пекарі попереджають: аби залишитися на плаву, їм доведеться використовувати менш якісне борошно, що призведе до зниження якості хліба.
«Хліб може виходити не такий пухкий, ароматний і смачний», – сказав президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дудченко.
Ще одна причина подорожчання – нестача зерна для виробництва якісного борошна, що стала результатом масового продажу української пшениці за кордон. Вивозять пшеницю першого й другого класу – ту, з якої можна зробити якісне борошно та спекти пухкий хліб. А зерно третього класу та фуражне – для корму худоби – залишають. З нього й доведеться молоти борошно.
Також виробники змушені брати кредити для виплат зарплати. Тому іншого виходу з ситуації, крім підвищення ціни на свою продукцію з одночасним зниженням її якості, вони не бачать. І це при тому, що з початку року вартість хліба й так зросла на 5-6 гривень.
І поки українські аграрії активно продають свій урожай за кордон, а особливий попит має пшениця найвищого ґатунку, уряд наразі не розглядає обмеження її експорту. Як заявив заступник міністра економіки Тарас Качка, ймовірно, питання розглянуть по ходу сезону у разі зростання темпів експорту. В уряді переконані: Україна активно експортуватиме зерно лише в першій половині сезону, а потім експортери почнуть купувати товар в інших країн.
Стосовно «другого хліба» – картоплі, тут також не все гаразд. В Україні закінчується своя картопля. Бо у нас практично відсутнє промислове виробництво цього важливого продукту. Тому торговельні мережі купують її за кордоном.
За інформацією «Главкому», 90% української картоплі вирощується приватно – у присадибних господарствах. І лише 10% – промислово. До того ж, немає професійних сховищ. Тому дешевше картоплю привезти з-за кордону.
Україна цей популярний продукт закуповує в Азербайджані, Єгипті, Алжирі, Ізраїлі.
А сало… воно в Україні стає «делікатесом». Адже ціна за кілограм сала «зашкалює», оскільки невигідно тримати худобу, зокрема, через дорогі корми, й тому, що свиноферми здебільшого вирощують м’ясні породи свиней.
Загалом, цьогоріч в країні скоротилося виробництво продукції тваринництва за всіма видами, порівняно з минулим роком, констатуть у Держстаті.
Солодкий мед – гіркі ціни. Саме так можна сказати про ще один популярний для українців продукт. Вартість липового та акацієвого меду на вітчизняному ринку досягла позначки у 400 гривень за літр. Найдешевший мед із різнотрав’я коштує 150 гривень. Зросла й гуртова ціна.
Під час формування ціни деякі пасічники врахували той факт, що їхній мед – органічний. Також тиск на ціни здійснює експорт продукту. Майже 90% українського меду йде на експорт. Тому пасічники орієнтуються на європейські ринкові ціни, пояснює «AGROtrend».
Дехто з пасічників очікує, що вартість зросте ще. І товар притримують.
Чесно кажучи, сумно все це. За кордон – усе найкраще, якісне. Українцям – хліб із третьосортного борошна, фальсифіковані продукти, які, вмагазинах та на ринках, за даними експертів та Держпродспоживслужби, стали постійними гостями. І все це ще й коштує дорого…Ольга ЧОРНА.
