21 серпня 2025 року перестало битися серце Ярослава Омеляна, знаного художника і громадського діяча Тернопілля.
За визначні здобутки на ниві української культури митець був обраний членом Спілки художників України, почесним членом Всеукраїнського товариства «Просвіта», йому присвоєно звання «Заслужений художник України», відзначено Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Братів Богдана та Левка Лепких і Тернопільською обласною премією імені Михайла Бойчука.
«Звістка про смерть Ярослава Омеляна щирим болем обізвалась у серцях тих, хто його знав і шанував. Глибоко сумуємо з приводу цієї непоправної втрати та висловлюємо щирі співчуття родині та друзям.
У нашій пам’яті Ярослав Омелян назавжди залишиться щирим українським патріотом, доброзичливим колегою, надійним порадником, професіоналом своєї справи.
Нехай Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу і оселить там, де праведні спочивають.
Вічна світла пам’ять!
Панахида відбудеться 22 серпня о 19.00 в Церкві святих Володимира та Ольги (за адресою: Тернопіль, вул. Гетьмана Пилипа Орлика, 1А)», – написали у Громадській організації «Збереження культурної спадщини».
Довідка
Ярослав Максимович Омелян (народився 1 січня 1929 року, с. Мшана, нині Городоцького району Львівської області, Україна) – український художник, громадський діяч. Заслужений художник України (2008). Член НСХУ(1983). Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1999). Делегат 1 та 2 з’їздів НРУ (1989, 1990, м. Київ).
Переможець Всеукраїнського конкурсу екслібрисів імені Братів Лепких (1997).
Звання «Людина року» (Тернопіль, 2002).
Подяка Президента України (2005).
Премія імені братів Богдана та Левка Лепких (2010)
Навчався в училищі прикладного мистецтва імені І. Труша (1947-1948, нині коледж декоративного та ужиткового мистецтва), інституті прикладного і декоративного мистецтва (1948-1950, нині національна академія мистецтв; обидва – м. Львів). Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові (1969, нині Українська академія друкарства).
У 1950-1959 репресований; на засланні – в Іркутській області (нині РФ).
Від 1959 проживав у м. Тернопіль.
Працював у галузі станкової і прикладної графіки, плаката, акварелі, рисунка.
Виставки
Від 1969 року – учасник збірних виставок у містах Київ, Львів, Тернопіль, Москва, Пенза (обидва – рф), Слівен (Болгарія), Варшава, Вроцлав, Краків, Познань (усі – Польща) та інших.
Персональні виставки у Тернополі (щорічно від 1969), Кременці (1979), Львові (2004).
Твори Ярослава Омеляна експонували в музеях і картинних галереях України і зарубіжжя: Пенза, містечко Зоряне (центр підготовки космонавтів поблизу Москви), м. Клівленд (США) та інших.
Виставки екслібрисів у Тернополі (2002, 2004) та Львові (2004).
Твори
Автор акварелей «Рідна хата» (1963), «Ранок» (1981), «Катедральний собор у Тернополі» (1985), «Вальс берізок» (1997) та інших;
портретів Т. Шевченка (1979), Івана Франка, Леся Курбаса, Соломія Крушельницької (всі – 1990), Богдан Лепкого (1996) та інших;
серії естампів, зокрема присвячених 450-річчю Тернополя (1990).
Понад 200 екслібрисів: братів Лепких, Ігоря Ґерети, Петра Медведика, Степана Сапеляка та інших, пам’яті Євгена Коновальця, Йосифа Сліпого, Ніла Хасевича, В’ячеслава Чорновола, Андрея Шептицького й інших.
Проілюстрував понад 50 книг.
Видав каталоги власних робіт (1974, 1979, 1987, 1999, 2002, 2004), комплект листівок «Архітектура Тернополя в естампах» (2004) та інші.
Фото з відкритих Інтернет-джерел.