Саме цією піснею, слова до якої написав Маркіян Костюк, розпочалася година прекрасного у Козівській районній бібліотеці. Гостем свята був релігійно-громадський діяч, поет, співак, отець Маркіян Михайлович Костюк.
У його виконанні слухачі мали змогу почути поезію автора, що торкає душу і серце людини. Нікого не залишив байдужим вірш про лелек, яким дуже важко долетіти з вирію додому. Ця поезія повчає нас бути дружнішими, сприймати з розумінням цей непростий світ, допомагати один одному. Автор наголошує, щоб ми любили ближнього свого, адже Бог – це любов. А особливо нам, українцям, треба навчитися дбати про свій народ, свою культуру і мову, любити і оберігати свою святу землю, рідну пісню.
Маркіян Михайлович зачарував зал своїм неймовірним співом. Заслухалися і ми, та підспівували безсмертні українські твори “Чорнії брови, карії очі…”, “Стоїть гора високая…”, інші.
Декілька поезій Маркіяна Костюка покладені на музику. Глядачі мали можливість послухати їх у виконанні самого автора. В репертуарі концерту були і пісні народів світу, які пан Маркіян виконав на їхніх мовах: грузинською – “Суліко”, італійською – “О соле міо”, а також пісні вірменською, іспанською, польською та іншими мовами. Непомітно “година прекрасного” переросла у кілька годин. Серед численних глядачів на поетичному святі були учні Козівської загальноосвітньої школо №1. Сподіваюся, що для цих дітей зустріч стане хорошим уроком духовності і прекрасного.
“Я до тебе прийду навесні”, – написав автор ніби про себе, адже цими днями, а саме 8 травня, рівно 80 років тому, він прийшов на цей світ, щоб змінити його на краще, берегти пісенну українську спадщину і нести добро у наші душі.
Спасибі Господу за те, що наша українська земля багата такими багатогранними талантами. Спасибі Вам, отче Маркіяне, за незабутні миті прекрасного у нашому буденному житті. А також велике дякую директору районної бібліотеки Любові Миколаївні Сказко за те, що організовує такі чудові зустрічі, усім бібліотекарям за допомогу у підготовці. Подібні імпрези надихають, повчають, захоплюють і приносять тепло у наші душі.
