Христос воскрес! І сталося викуплення людського роду, а перемога Господа над смертю є початком перемоги над смертю і для всього викупленого Ним людства.
Яке дорогоцінне для нас значення воскресіння Ісуса Христа! Адже воно – чудо, більше за всі чудеса – і ті, які коли-небудь бачив і чув світ, і ті, які творив Сам Христос.
Воскресіння Ісуса Христа має таке важливе значення для християнства, що за словами апостола Павла, «якщо Христос не воскрес, то віра ваша даремна» (1Кор.15,17).
Великоднім вітанням ми проповідуємо нашу віру у Воскреслого Спасителя. Та для нас, послідовників Христових, необхідна інша проповідь, проповідь ділами праведного життя в Христі, вона переконливіше за всі слова свідчить про істину Воскресіння Христового. Так проповідує про Воскреслого Спасителя той, хто в житті своєму виконує заповіді Христові.
Христос воскрес із гробу в саду Гефсіманському. З того часу Він воскресає в серцях віруючих в Нього, якщо вони постійно очищають свої серця для спільного воскресіння з Ним. Господь приходить у серце того, хто виконує заповіді Його, чиє серце стає храмом і оселею Божою. «Хіба не знаєте, – пише св. Апостол Павло, що ви – храм Божий, і Дух Божий живе у вас?»(1Кор.3, 16). Такий християнин стає богоносцем і починаючи вже тут, на землі, своє вічне життя, знаходить неоціненний скарб, про який говорить Господь: «Ось бо Царство Боже всередині вас»(Лк.17, 21).
Воскреслий дух людини хоче бачити воскресаючими і природу, і людей. Він усіх кличе до оновлення і відродження. Словами «Христос воскрес!» зустрічав преп. Серафим Саровський своїх відвідувачів, які звідусіль сходились до нього, шукаючи шляхів до вічного життя. Досягнувши богоспілкування та мети свого життя на землі, святі Отці навчають і нас, що найбільшим і єдиним благом для християнина є пізнання Бога і живе спілкування з Ним. Чи не тому Христос невидимо стоїть біля сердець наших, промовляючи: «Ось Я стою при дверях і стукаю, як хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зі Мною»(Апок.3, 20). Відгукнімося на заклик воскреслого з мертвих Спасителя, виконаймо Його святу волю, тоді і ми зможемо сказати із святим Павлом: «І вже не я живу, а живе у мені Христос»(Гал.2, 20).
