Веселку в грудні спостерігали тернополяни. Незвичайне явище природи помітили вранці у понеділок. Над засніженими краєвидами Тернополя й околиць засяяла різнобарвна веселка.
Щоправда, у небі вона пробула недовго. Мешканці міста, які встигли побачити її, були неабияк здивовані. Але невдовзі зрозуміли причину такого дива. Як виявилося, після тріскучих морозів ураз потепліло й над містом накрапав невеликий дощ.
Користувачі «Фейсбуку» опублікували десятки фотографій із захопленими коментарями. Мало кому випадає нагода стати свідком зимової веселки.
– Веселка у грудні? Так, це можливо! – написала Ірина Моргун.
Під світлиною зимового дива жінка розповіла, що вже бачила подібне явище кілька років тому, у Різдво. А того дня, як виявилося, веселку помітили й в інших куточках області.
Дехто намагався вгледіти у цьому знак небес. Усі зійшлися на думці, що споглядання зимової веселки – це щонайменше до хорошого настрою.
Веселка – незвичайне природне явище. І не лише зимова. Незважаючи на те, що нам досить часто доводиться спостерігати за нею, ми не можемо не дивуватися її красі.
Зазвичай веселка виникає через те, що сонячне проміння заломлюється у краплинках води, які залишаються у повітрі після дощу чи туману.
Ми найчастіше бачимо веселку у формі дуги, хоча дуга – це лише її частина. Веселка має форму кола. Однак ми спостерігаємо лише її половину, оскільки центр розташований на одній прямій із нашими очима та Сонцем. Цілком це явище можна побачити лише на великій висоті, з борту літака або з високої гори.
Іноді сонячне проміння може створити на небі відразу дві, три, а то й чотири веселки. Подвійна веселка виходить, коли світло відбивається від внутрішньої поверхні дощових крапель двічі.
Буває і перевернута веселка. Вона з’являється за певних умов, коли на висоті 7-8 кілометрів тонкою завісою розташовуються перисті хмари, що складаються з крижаних кристалів. Кольори перевернутої веселки розміщені у зворотному порядку: зверху – фіолетовий, а знизу – червоний.
Є й інші види веселок. Місячна або нічна буває під час дощу, який іде напроти Місяця. Туманна веселка, або біла, з’являється при освітленні сонячними променями слабкого туману, що складається з дуже дрібних крапельок води. Така веселка має бліді кольори, а іноді й зовсім біла. Туманна веселка може з’являтися і вночі під час туману, коли на небі яскравий місяць.
Взимку веселка може виникати і без дощу, під час сильного морозу, коли холодне Сонце сяє на блідо-блакитному небі, а повітря наповнене маленькими кришталиками льоду. Сонячні промені заломлюються, проходячи крізь ці кристалики, як крізь призму, і відображаються в холодному небі різнобарвною дугою.
Давні народи різних країн світу наділяли веселку надзвичайними властивостями. Скажімо, в Ірландії вважається, що в місці, де веселка торкається землі, леприкони ховають горщики із золотом.
У давньоіндійській міфології веселка – це лук Індри, бога грому та блискавки. Давні греки вважали, що веселка – це дорога Іриди, посланниці між світами богів та людей.
