Чи потрібні ТАКІ ми Європі?

Чи потрібні ТАКІ ми Європі?

До Європи – з радянськими стереотипами, мисленням, поведінкою, дорогами, сервісом, зарплатами, ненаситними олігархами? Як з цим «вписатися» в їхні автобани, шопінги, рівень і стиль життя?

До Європи - з радянськими стереотипами, мисленням, поведінкою, дорогами, сервісом, зарплатами, ненаситними олігархами? Як з цим «вписатися» в їхні автобани, шопінги, рівень і стиль життя?

Так, Європа має також чимало проблем – ідеального місця на землі не існує. Але там не реагують так хворобливо, як в Україні, на критику влади і партій влади. Не прогинаються перед чиновниками. Не лякають дітей поліцейськими. Там людина може захистити себе. І не виживати…

Щодо сервісу, то варто лише перетнути державний кордон – різниця відчувається відразу.

Проте чимало європейців нарікають на рівень життя, мовляв, економічна криза змусила заощаджувати, шукати додаткові заробітки тощо. Ех, їм би споживчий кошик українця, який скидається радше на убогу торбинку…

А споживчий кошик у нашій державі не переглядали вже дванадцять років. І це при тому, що саме на основі цього «кошичка» обраховується розмір прожиткового мінімуму. І на той мінімум, що відомо кожному, вижити в Україні неможливо. Бо вистачить його лише на сяке-таке харчування.

Як сказав «Українській правді» народний депутат Павло Петренко, харчування за нормами нашого споживчого кошика – найпростіший спосіб потрапити до лікарні з діагнозом «виснаження». І навів приклади. Так, споживчий кошик передбачає для дорослої людини на рік 53 кілограми м’яса і м’ясопродуктів, а  реальна потреба, за нормами науково-дослідного інституту гігієни харчування Мінохорони здоров’я, – 83 кілограми. Молока і молокопродуктів у кошику  148 кілограмів, що на 61 відсоток менше – необхідно 380. Замість необхідних 20 кілограмів риби – у кошику лише 13. Картоплі – 95 кілограмів замість 124.

Може, для пересічного українця видасться дивним, але, приміром, для англійців у споживчий кошик поклали крім їжі, акустичну гітару, витрати на садівника, приватні школи, університети та чотири види страховок.

Німці у своїй споживчій торбинці можуть знайти серед багатьох інших речей  піцу з доставкою, послуги фітнес-клубів і соляріїв, заморожені готові продукти, булочки.

А французам передбачили чималі витрати на відвідування перукарні, лак для волосся, гель для душу, численні косметичні засоби, чотирнадцять найменувань квітів, витрати на няню, оренду автомобіля, їжу для кішок і собак.

Варто зазначити, прожитковий мінімум для непрацездатних українців з 1 січня цього року складає 894 гривні. Зросте ж він із 1 грудня аж… до 949 гривень. Зате у нас постійно дорожчають продукти, послуги, проїзд у транспорті та інше. Фахівці зазначають: споживчий кошик повинні переглядати кожні три роки. Але хто на владному українському олімпі на це зважає?

Ситуація поліпшиться тоді, коли вітчизняна економіка працюватиме на рідну державу, а не на бозна кого, коли влада відчуватиме відповідальність перед суспільством і зрозуміє, що людям врешті-решт терпець може увірватися.

А тим часом, наша економіка потужно працює на Панаму, Маршаллові і Сейшельські острови, Беліз. Так, аналітична група «Da Vinci AG» відзначає збільшення обсягу експорту з України до мініатюрного Белізу на 132377,9 відсотка (!!!) у січні-травні нинішнього року. Про це йдеться у підготовленому групою звіті «Ukrainian Economic Trends Forecast: 3Q 2013».

Документ гласить, що Беліз користується найбільшою популярністю серед офшорів. Експорт товарів до цієї країни зріс протягом п’яти місяців на згаданих 132377,9 відсотка і його обсяг вже перевищив експорт України у такі європейські держави як Німеччина, Великобританія та Іспанія. (Беліз – раніше Британський Гондурас – країна в Центральній Америці, більше 90 відсотків території якої покривають ліси. Це – найменш малонаселена держава Центральної Америки. Чисельність населення складає 291500 осіб. Площа – 22966 км. кв).

Така ситуація, за даними аналітичної групи, пов’язана з перерозподілом потоків на ринку офшорних юрисдикцій після кризи на Кіпрі. Українські компанії активно освоюють латиноамериканський та африканський напрями.
До Панами протягом зазначеного періоду експорт збільшився на 277,4 відсотка, на Сейшельські острови – на 1902, на Маршаллові острови – на 3177,8.
Зростання експорту також спостерігається у Нідерланди і Швейцарію – держави, які український бізнес часто використовує для різних «темних» схем.
За даними Держстату, наша країна експортує в Беліз переважно продукти нафтопереробки. Ринок виробництва цієї продукції наразі в Україні перебуває у глибокій кризі. Зокрема, за січень-травень виробництво продуктів нафтопереробки впало на 41,8 відсотка. Водночас, експорт до Белізу шалено зріс. Ось таке «українське економічне диво» з явними ознаками фіктивності: експортуємо те, чого не маємо самі.

Не дивно, що чимало наших співвітчизників переконані: справи в Україні йдуть у неправильному напрямку. Згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», так думають 69 відсотків респондентів. Більшість із них стверджують, що найважливішими проблемами для держави є безробіття -53 відсотки, корупція в державних органах – 51, низький рівень виробництва – 45.

Цікавий факт. 72 відсотки опитаних громадян підтримали б на референдумі закріплення в Конституції і законах норми про право громадян звільняти з посад чиновників, депутатів, суддів, керівників правоохоронних органів усіх рівнів.

То чи вигідні ми з таким «вантажем» Європі? Якщо чесно… самі розумієте…

Ольга ЧОРНА.

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *