Держбюджет-2022 та «ресурсний» закон змусять українців «затягнути пояси»

Держбюджет-2022 та «ресурсний» закон змусять українців «затягнути пояси»

Рада ухвалила Основний фінансовий закон країни на наступний рік. Доходи становлять понад 1,3 трлн грн, видатки – більше 1,5 трлн. Дефіцит держбюджету-2022 складає 188 млрд грн або 3,5% ВВП.

Після доопрацювання документу до другого читання доходи бюджету збільшили на 54,7 млрд грн – 4,3%. Видатки – на 55,7 млрд грн – 3,9%.

Кому додали найбільше? За словамипершого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, Міністерству інфраструктури – 12,6 млрд грн; Мінекономіки – 5 млрд; МОЗ – 2,85 млрд (загалом на охорону здоров’я виділять понад 200 млрд грн); Міноборони – 2,5 млрд (загалом 133,5 млрд); Укравтодору – 2,5 млрд; Мінкульту – 2,1 млрд; Держкіно – 1 млрд; Міністерству розвитку громад та територій – 1,4 млрд; МВС – 1 млрд.

І, як без того, – збільшили видатки на держапарат. Верховній Раді додали 83,9 млн грн, Держуправлінню справами – 83,9 млн, зокрема на Офіс президента 12,5 млн. У першому читанні на Раду заклали 2,6 млрд грн, ОП – 1 млрд, секретаріат Кабміну – 2,7 млрд. Але цього виявилося замало. 

Водночас, бюджет-2022 не передбачає реального збільшення добробуту українців. Експерти кажуть: фактичні доходи громадян будуть падати, бо інфляція повністю «з’їсть» скромне підвищення соцстандартів. Наприклад, мінімальна зарплата зросте на 3%, а в кошторис закладено зростання цін на 6,2%. Різниця відчутна.

І ще. Пенсійний фонд не отримав на наступний рік відповідного фінансування для того, щоб провести щорічну індексацію виплат. Як уточнив нардеп Дмитро Разумков, дефіцит Пенсійного фонду сягне близько 29 млрд грн. Недостатньо коштів виділили і на субсидії: закладено на 9 млрд грн менше (майже на 19%), ніж цьогоріч.

А ще Рада ухвалила так званий «ресурсний» закон. Законопроєкт №5600 про збалансованість бюджетних надходжень із поправками до Податкового кодексу пропонує підвищення та зміну ставок низки податків для бізнесу. Експерти зазначають: додаткові видатки підприємства перекладуть на кінцевого споживача. Тобто на пересічного українця. Як завжди.

Згаданий закон, прогнозують, зокрема, підвищить ціни на продукти. Зміни в оподаткуванні землі можуть призвести до подорожчання фермерських продуктів на ринках. А, загалом, закон збільшує податкове навантаження на всіх, крім великих фінансово-промислових груп. Він містить багато фіскальних норм, які шкодять підприємцям та погіршують інвестиційний клімат у країні. І це відчує кожен українець.

В уряді, зокрема в Мінфіні, не бачать нічого поганого і в цифрах бюджету-2022, і в законопроєкті №5600. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав бюджет «збалансованим та реалістичним». А тим часом експерти вказують на неспроможність Мінфіну в питаннях розвитку економіки. Зазначають, що Міністерство фінансів під керівництвом Сергія Марченка проводить політику, спрямовану на погіршення становища бізнесу й не сприяє виходу економіки з кризи, повідомляє інтернет-видання «Апостроф».

Серед претензій, які висувають Мінфіну експерти, – неефективне управління держборгом. Директор із наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан у статті для ZN.ua зазначила: гранично допустимий рівень боргу в Україні перевищує 200% доходів бюджету. Крім того, короткострокові зовнішні борги, які потрібно віддати найближчими роками нашим міжнародним партнерам, становлять 165% міжнародних резервів, хоча стандарт говорить про цифру 100%. Ще один критичний індикатор – надмірно високий показник позичок. У 2021-у він досяг 20% ВВП, а це вище за критичний рівень на 5%.

За оцінками Центру економічної стратегії, на обслуговування боргів у 2022 році доведеться витратити близько 15% ВВП країни.

Загалом, експерти наголошують: замість того, аби стимулювати економіку, як це роблять у всьому світі, український Мінфін її «висушує», витягуючи з підприємців навіть більше податків, ніж потрібно фінансувати витрати. Але при цьому бачимо недофінансування навіть захищених статей. Припускають: ймовірно, замість того, щоб спрямувати позикові кошти в економіку, сприяти її оздоровленню після пандемії, підвищенню добробуту людей, гроші йдуть на дострокове погашення боргів.

Виходить, влада вирішує свої проблеми, а люди зі своїми хай самі розбираються…

Ольга ЧОРНА.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares