Ухвалений українським парламентом законопроєкт № 9665, який в народі вже охрестили “законом про штрафи за дрова”, мав посилити відповідальність за незаконну вирубку дерев. А натомість спричинив грандіозний скандал. Адже більшість мешканців українських сіл можуть стати правопорушниками, якщо закон вступить у силу.
Що кажуть автори і критики законопроєкту, і яка доля чекає на документ – зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Що пропонують депутати
Ухвалений Верховною Радою у жовтні документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Автори документу кажуть, що він спрямований на боротьбу з “чорними лісорубами” і незаконними пилорамами, що наживаються на краденому лісі.
Чинне законодавство передбачає за незаконний обіг деревини штрафи від 17 до 25,5 тисяч гривень. Тоді, як новий проєкт закону підвищує стягнення до 34-85 тисяч гривень або ж посилює покарання до обмеження волі строком до трьох років. За пошкодження дерев і чагарників, що ростуть у парках, скверах та історико-культурних заповідниках, – автори документу пропонують штрафувати на 85-170 тисяч гривень, чи обмежувати волю на 3-5 років.
Причини скандалу
Запропоновані у законопроєкті зміни збурили суспільство, яке влада раніше закликала готуватися до важкої зими і тривалих блекаутів. Адже одна зі статей документу може напряму стосуватися українців, які запасаються дровами на зиму. Журналісти “BBC-Україна” проаналізували текст документу, і наголошують – у ньому взагалі не згадується про дрова. Натомість, йдеться про “деревину”, під якою мають на увазі дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева. Підпадають під цю норму і чагарники, каже адвокат Олексій Кінебас у коментарі “New Voice”. Він наголошує – саме чагарники часто використовують для опалення в приватних домогосподарствах, зокрема й тому, що їх можна було вирубувати безкоштовно та без дозволу місцевих органів влади.
Критикують законопроєкт і за те, що він передбачає великі штрафи чи позбавлення волі за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”. Як підтвердити документально зберігання сухостою, чагарників та назбираних дров – у проєкті закону не вказують.
За і проти
Норми нового закону не стосуються населення, яке використовує дрова для обігріву, запевняє співавтор документу депутат Максим Павлюк. Він каже, що відповідальність настає лише у разі зберігання дров на понад 30 тисяч гривень: “Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 метрів кубічних соснових дров, або 15 метрів кубічних дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом”, – пояснює нардеп.
Окрім того, автори документу наголошують, що покарання не стосуватимуться тих, хто вже запасся дровами на зиму. Адже запрацювати норми документу мали би вже з наступного опалювального сезону.
Українці реагують на ініціативу Верховної Ради іронічними коментарями у соцмережах і мемами. Ті, кому доводиться опалювати житло дровами, як-от більшості мешканців Тупичівської громади на Чернігівщині, відверто обурюються. “30 тисяч гривень коштують три причепи дров. Це небагато насправді. Якщо будинок десь на 70 квадратних метрів, то це якраз той об’єм дров, якого вистачить на опалення на зиму”, – наводить “BBC-Україна” слова Тупичівської сільської голови Лариси Шовкової.
Яка доля законопроєкту
Верховна Рада спрямувала скандальний документ на підпис президенту. Втім, днями стало відомо – глава держави його не підписуватиме. Радник президента України Дмитро Литвин не уточнив, з яких саме причин це станеться. Однак, зауважив, що час на ветування закону вже сплив.
