9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Долю нашої солов’їної часто порівнювали з кількасотлітньою боротьбою України за державність проти російського домінування, що включало політику царської Росії щодо приглушення української мови, а також марґіналізований статус української в СРСР.
І хоч протягом тривалої історії українська мова зазнала чимало утисків, все ж неухильно пробивала собі шлях до визнання. Ми підготували цікаві факти про нашу солов’їну, які варто знати кожному.
Близько 256 тисяч слів
Приблизно стільки містить сучасна українська мова. За лексичним наповненням найближча до нашої мови є білоруська (84%), слідом іде польська (70%) та сербська (68%) мови. Російська не в трійці – лише четверте місце (62%).
Якщо порівнювати фонетику та граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис із білоруською, чеською, словацькою та польською мовами, а от із російською – лише 11.
Варто додати, що і на інші сусідні слов’янські мови вплинула українська. Наприклад, такі слова, як “гопак”, “козак”, “степ”, “бандура”, “борщ”, є у багатьох мовах світу.
Іменник в українській мові має 7 відмінків і один з них – кличний. Саме він і відрізняє нашу мову від інших східнослов’янських мов.
Найдовше слово – з 30 букв
Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан”. Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками.
Таке слово на 30 літер на одному подиху і не вимовиш.
Мовні рекордсмени
Найбільше наших слів починаються з літери “п”, а найчастіше використовується – “о”. А от букви “ф” і “г” використовуються найрідше. Адже слова на літеру “ф” здебільшого запозичені.
Українська мова надзвичайно багата на синоніми. Найбільшу кількість синонімів має слово “бити”. Згідно із словником, їх понад 40.
Цікаво також, що дуже багато значень має абревіатура ПК. Зазвичай ця абревіатура асоціюється у нас з персональним комп’ютером. Але також ПК може розшифровуватися, як “палац культури”, “паровий кран”, “перфокарта”, “пістолет-кулемет”, “предметний каталог”, “Повітряний кодекс”, “пожежний кран”, “постійний комітет”, “променевий кінескоп”, “проміжний конденсатор”, “прохідницький комбайн”, “прядильно-крутильна (машина)”, та багато інших.
Слова “навпаки”
У нашій мові є незвичні слова – паліндроми. Це слово чи фраза, які можна читати як зліва направо, так і справа наліво. В українській мові є тільки два паліндроми, які складаються із семи літер: “ротатор” і “тартрат”.
Паліндромами навіть пишуть вірші, а також створені різні ігри, у яких суть проста – скласти побільше “дзеркальних” фраз.
Нашого цвіту по усьому світу
Українська мова має “напівофіційний” статус в американському окрузі Кук. Так, ще у 2013 році влада округу презентувала нову україномовну програму з інформування населення регіону про податкову політику влади. Ви можете подумати, що тут такого особливого, проте саме українську мову обрали, тому що вона одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.
Загалом у світі до 45 мільйонів людей володіють українською. Вражаюча цифра, правда ж? Ми здатні помножити це число. І почати це може кожен, варто лише більше розмовляти українською на роботі та вдома, читати українською книжки і дивитися фільми.
Історія свята і до чого тут Нестор-літописець
День української писемності та мови – державне свято, яке було започаткована 9 листопада 1997 року. За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – “Повісті минулих літ”, яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Радіодиктант писали навіть в Антарктиді
Традиційно до свята українці пишуть радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували 2000 року. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Цього року у прямому ефірі “Суспільного” акторка Римма Зюбіна читала текст радіодиктанту, який створив письменник і видавець Іван Малкович. Диктант мав назву «Виклики книжкової ери». Писали його навіть учасники 25-ї Української антарктичної експедиції на станції “Академік Вернадський” в Антарктиді.
