Олімпіада: чекаємо українських перемог

Олімпіада: чекаємо українських перемог


З 23 липня до 8 серпня в японському Токіо палатиме олімпійський вогонь, а на спортивних аренах розгорнуться справжні баталії за нагороди. На ці змагання найвищого ґатунку Україна делегувала 158 олімпійців, які виборюватимуть першість у 25 видах спорту. Уже зараз місце проживання українських атлетів прикрашає жовто-блакитна символіка. У таких же тонах всесвітньо відома компанія «PEAK» розробила форму спортсменів.
Узагалі ж для нашої країни це – сьомі Ігри в історії. А могли бути й восьмі, якби наші чиновники проявили наполегливість та політичну волю перед Барселоною-1992. Як це зробили балтійські країни. Але у час, коли Латвія, Литва і Естонія отримали змогу виступати на Олімпіаді під своїми стягами, десятки українських спортовців змагалися під нейтральним прапором Об’єднаної команди. Єдиною втіхою був той факт, що Міжнародний олімпійський комітет дозволив під час нагородження призерів використовувати гімн і стяг тієї країни, вихідцями з якої вони є. Завдяки цьому «Ще не вмерла…» вперше в історії Олімпіад пролунало на честь одеситки Тетяни Гуцу, котра виграла в Барселоні абсолютну першість гімнасток.  
Врешті, перша літня Олімпіада для збірної України відбулася в Атланті-1996. На ній 23 рази наші атлети піднімалися на п’єдестал пошани, виборовши 9 золотих, 2 срібних та 12 бронзових нагород і посівши 9 місце в медальному заліку.
Надзвичайно вагому роль у процесі підготовки і виступу Української збірної на прем’єрних Іграх відіграла українська діаспора. Етнічні українці за океаном виділили на потреби українських олімпійців понад два мільйони доларів. За ці внески було придбане обладнання для спортивної гімнастики і важкої атлетики. Крім того, у Керолтоні, що на відстані 45 миль від Атланти, на базі місцевого університету діаспоряни за власні гроші розмістили наших спортовців. Для них навіть збудували легкоатлетичний трек, такий, щоб був максимально схожим на олімпійський. Збірну зі спортивної і художньої гімнастики представники діаспори розмістили окремо, в Чатанузі, штат Теннессі, теж подбавши про придбання найякіснішого обладнання. У Мейконі відшукали басейн для плавання, стрибуни у воду готувалися в Молтрі.
Таким чином, отримавши без серйозного залучення державних коштів найякісніші умови для підготовки, українська олімпійська збірна підійшла до Ігор-1996 в найліпшому стані. Нашу команду тоді представляв 231 атлет, а прапороносцем на церемонії відкриття був олімпійський чемпіон Сеула-1988, п’ятиразовий на той момент чемпіон світу, рекордсмен світу зі стрибків з жердиною Сергій Бубка.
Першу в історії літніх Ігор нагороду Україні у другий змагальний день приніс борець греко-римського стилю Андрій Калашников, котрий став третім у ваговій категорії до 52 кг. А ось першого золота нам довелося чекати цілих три дні. Його автором став інший борець -В’ячеслав Олійник, який боровся у категорії до 90 кг.


Також однією з головних героїнь Ігор-1996 стала 17-річна Лілія Подкопаєва, котра їхала  в Атланту в разі чинної чемпіонки світу в абсолютній першості й опорному стрибку. У боротьбі з румунками вона виборола золото. Сльози щастя на очах Лілії під час виконання національного славня України приблизно о другій ночі за київським часом назавжди будуть у пам’яті тих, хто дивився ті змагання наживо. Пізніше, під час фіналів в окремих видах, Подкопаєва здобула ще одну золоту нагороду у вільних вправах і срібло за вправи на колоді.
Ще одне золото в спортивній гімнастиці Україні приніс чемпіон Барселони-1992 у складі команди Рустам Шаріпов. В Атланті він переміг у вправах на брусах. Очікувано тріумфувала й світова рекордсменка і чинна чемпіонка світу в легкоатлетичному потрійному стрибку Інеса Кравець. Вона стала першою з олімпійським  рекордом 15,33 м.
У класі 470 у вітрильному спорті виграли дніпряни Євген Браславець та Ігор Матвієнко.
А ось важкоатлет Тимур Таймазов здобув золото у категорії до 108 кг, встановивши рекорд світу в ривку (235 кг) і олімпійський рекорд у сумі (430 кг).
У заключний змагальний день Ігор-1996 Україна здобула ще два пам’ятних золота. У художній гімнастиці українка піднялася на олімпійську вершину вдруге поспіль. Естафету Олександри Тимошенко, яка здобула золото в 1992-му, підхопила Катерина Серебрянська. Причому за перемогу вона боролася з іншою нашою гімнасткою – Оленою Вітриченко, котра в підсумку здобула бронзу. Це був перший випадок, коли на олімпійський п’єдестал піднялося двоє представниць України одночасно.
Вінцем тріумфального виступу України в Атланті стало золото боксера Володимира Кличка у ваговій категорії понад 91 кг.
А згодом був Сідней-2000, де українці вибороли також 23 медалі. Щоправда, лише три золотих та по 10 срібних і бронзових. У підсумку – 21 загальнокомандне місце.
Головною зіркою української збірної в Сіднеї стала 19-річна плавчиня Яна Клочкова. Юна вихованка Ніни і Олександра Кожухів відправлялася на дебютні в кар’єрі Ігри, маючи золото чемпіонату світу-1999 на короткій воді у плаванні на 400 м комплексом і п’ять золотих нагород Євро 1999-го і 2000 років у басейнах олімпійського стандарту (по дві перемоги — на 200 і 400 м комплексом, одна — на 400 м вільним стилем). У Сіднеї Клочкова виграла зі світовим рекордом 400-метрівку (4.33,59) і олімпійським — 200-метрівку (2.10,68) комплексом, а на 800-метрівці вільним стилем стала другою. Так само, до речі, як Денис Силантьєв, котрий виграв срібло на 200-метрівці батерфляєм, дистанції, на якій він за два роки до того став чемпіоном світу.
Ще одне золото Україні приніс той, від кого такого тріумфу очікували найменше. Одесит Микола Мільчев у стендовій стрільбі («скіт») вибив максимальні 150 балів зі 150-ти, повторив світовий рекорд і встановив олімпійський. Тріумф 32-річного на той момент стрільця — одна з найяскравіщих сторінок в українській олімпійській історії.
22 медалі, з яких 8 золотих, 5 срібних та 9 бронзових (12 місце у медальному заліку) завоювали 239 українських олімпійців в Афінах-2004.
На других Іграх поспіль виблискувала плавчиня Яна Клочкова. Вона повторила золоті тріумфи на обох комплексних дистанціях: 400-метрівку виграла з результатом 4.34,83, 200-метрівку — з 2.11,14.
Особливим було золото борчині Ірини Мерлені. Перемігши у фіналі вагової категорії до 48 кг японку Кіхару Іко, Ірина стала першою в історії чемпіонкою з жіночої боротьби.
Омріяне золото на своїй третій Олімпіаді здобув борець вільного стилю Ельбрус Тедеєв, котрий до того тричі був чемпіоном світу, в 1999-му вигравав чемпіонат Європи, а на Іграх обмежувався лише бронзою Атланти.
З третьої спроби нарешті добрався до олімпійського п’єдесталу також важкоатлет Ігор Разорьонов. В Афінах він уже не був таким фаворитом, як на двох попередніх Іграх, але срібло у вазі до 105 кг, поступившись лише росіянину Дмітрію Берестову, здобув. А золото українській важкій атлетиці на тих Іграх принесла з олімпійським рекордом (242,5 кг у сумі двоборства) в категорії до 63 кг Наталія Скакун.
Дуже яскравою виявилася перемога в стрільбі з пневматичного пістолета (дистанція 10 м) 19-річної Олени Костевич. Ще два золота Україні принесли гімнаст Валерій Гончаров (у вправах на брусах), котрий на попередній Олімпіаді вигравав срібло в командній першості, а також стрибун на батуті Юрій Нікітін.
Найбільшим розчаруванням Афін-2004 стали українські боксери, які не здобули жодної медалі.
За матеріалами огляду інтернет-видання sport.ua про участь українців в інших Олімпіадах, які передували Токіо-2020, читайте у наступних випусках.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares