Не раз буває так, що господарі нарікають: вирощували все літо моркву, а на зиму немає що їсти. Плоди покручені, потріскані та ще й гниють. Що робити, аби морква виросла рівна і гарно зберігалася?
Сіємо «в мішечку» та разом з цибулею
Морква краще росте на супісках і легких суглинках. Важкі ґрунти для неї малопридатні, бо утворюють щільну шкірку, в результаті чого сходи виходять зрідженими і слабкими.
Якщо на городі земля важка, то варто додати при перекопуванні 3-5 кг торфу на кв. м, 0,5 кг попелу на кв. м. і 5 кг піску на кожен кв. м площі.
Моркву не слід вирощувати на місці попереднього зростання кропу, селери, пастернаку і петрушки. З минулого року в землі можуть залишитися шкідники сімейства, а поживних речовин може бути недостатньо. Традиційно кращим попередником вважається картопля, а після моркви рекомендують садити бобові. На колишньому місці знову можна вирощувати моркву через три роки. Найбільш сприятливими сусідами моркви є цибуля і часник, а також буряк і квасоля.
Є спосіб посіву насіння моркви, при якому дружні сходи з’являються швидко. Він називається «морква в мішечку». Як тільки починають з’являтися перші таловини, потрібно викопати на ділянці ямку на багнет лопати. Насіння моркви в полотняному мішечку змочити водою, покласти в цю ямку, засипати землею, закидати снігом. Щоб не втратити місце, де прикопане насіння моркви, потрібно поставити будь-який розпізнавальний знак, наприклад, палку. Через 10-12 днів насіння моркви накльовується. Потім його дістають, змішують із сухим річковим піском і розкидають по грядці. Ґрунт злегка боронують, накривають плівкою. Дружні сходи з’являються вже на 5-6 день.
Наступний спосіб посіву насіння моркви – зручний і ощадливий. Потрібно змішати одну-дві столові ложки насіння моркви з відром піску і розкидати цю суміш у борозни. Важливо, щоб пісок був сухим, інакше насіння погано перемішається з піском і посіви виявляться нерівномірними. Потім добре пролийте грядки з морквою водою, засипте зверху невеликим шаром ґрунту і можете не підходити до моркви до осені. Проріджувати грядки з морквою не доведеться. Восени у вас має вродитися велика та рівна морква. Посіви моркви можна сполучити з цибулею. Вони охоронятимуть один одного від шкідників: від морквяної і цибульної мухи.
Обов’язково прорідити і додати фосфорні і калійні добрива
Аби мати високий врожай моркви, слід подбати про забезпечення морквяної грядки ґрунтовою вологою протягом усього періоду вегетації, а особливо одразу після посіву й появи сходів. У результаті чергування незначних поливів з тривалими посухами тканини коренеплодів розриваються і вони стають «хвостатими».
Сходи моркви потрібно проріджувати. Уникнути цього майже неможливо. Тому, для отримання великих коренеплодів, залиште між ними відстань в 5 см. Якщо вам потрібна морква невелика, відстань між сходами – 2 см.
Негативно позначається на розвитку коренеплодів і внесений на грядку свіжий гній. У результаті його розкладу в ґрунті нагромаджуються вуглекислий газ і аміак, які пошкоджують ніжні корінці моркви і та набуває небажаної форми.
Білий наліт на коренеплодах моркви може бути викликаний ураженням її білою гниллю. Це одне з найбільш шкідливих захворювань, що вражає овочі під час зберігання, але зараження ним можливе і в період вегетації. При цьому пошкоджені тканини коренеплодів стають м‘якими, вкриваються білим нальотом і стають слизькими. Пізніше з‘являються крапельки вологи і чорні грибкові утворення. Щоб попередити білу гниль, потрібно під моркву вносити у достатній кількості фосфорні та калійні добрива.