Назар Клим’юк із села Садки Великодедеркальської громади Кременецького району народився 23 лютого 1992 року. Після строкової служби в армії, залишився за контрактом у Збройних Силах України. Загинув у боях з російськими окупантами ще 6 травня. Тоді сумну звістку повідомили на сторінці громади:
«Невблаганне горнило війни, розв’язаної росією, спопеляє цвіт української нації. І знову Великодедеркальська громада отримала болючу звістку про загибель Назара Миколайовича Клим’юка із с. Садки…»
Тоді, на початку травня, Назара поховали на цвинтарі у Дніпрі під певним номером як «невідому особу». Рідні до останнього сподівалися на диво, але тест ДНК підтвердив, що загиблим виявився таки їхній син. І ось аж тепер Назар повернувся додому, до рідного села.
«Плакало небо… За нашим Героєм, за Назаром… Великодедеркальська громада на колінах зустріла і провела в останню путь тіло загиблого Героя з с. Садки – Клим’юка Назара Миколайовича, який служив за контрактом в Збройних Силах України. Загинув Назар від рук рашистів 6 травня 2022 року. Поховали його в рідному селі Садки. Майже усі односельчани, жителі громади, представники влади, духовенство та військовослужбовці прийшли вшанувати пам’ять загиблого Героя. Панахиду у Церкві Св. Івана Богослова відслужили священники ПЦУ на чолі з Благочинним Шумського благочиння митрофорним протоієреєм Миколаєм Бабієм.
Труну з тілом накрили державним прапором, який потім передали матері. На кладовищі з усіма військовими почестями, під залпи почесної варти та гімн України бійця поховали.
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї та рідним, розділяємо Ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі.
Вічна пам’ять! Вічна слава Герою!» – слова співчуття рідним, близьким, побратимам військовослужбовця висловили від імені громади.
Осиротіли батьки Назара. Без міцного чоловічого плеча залишилася дружина, з якою Назар познайомився на сході і прийняв за рідних її трьох синів від першого шлюбу. Без люблячого татка залишився спільний дворічний синочок Назара і Насті Дмитрик. Про це Суспільному повідомив голова Великодедеркальської громади Юрій Панасюк.
Довгі два з половиною місяці повертався Назар Клим’юк додому, до місця вічного спочинку. У сльозах, у журбі, у невимовній тузі ховали свого сина батьки, дружина і діти. Довгі роки цей мужній воїн захищав Україну, нас з вами. Пам’ятаймо, будь ласка, ціну боротьби наших воїнів, Назара за перемогу України.
Вічна пам’ять і безмежна слава Герою!
