Саме зі сім’ї, з родини іде у світ дитина і несе в нього своє серце, наповнене материнською любов’ю. Тому одними із перших, до кого зверталися першокласники зі словами подяки й побажань, були рідненькі матусі. Велику увагу приділили діти й голові сім’ї – батькові, роль якого також неоціненна. Його любов до дітей стримана і врівноважена, але не менш важлива. Наступними винуватцями свята були бабусі і дідусі. Саме бабуся є берегинею роду, невгамовною трудівницею, її руки не знають спочинку ніколи. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини.
Своїм найдорожчим діти присвятили багато гарних побажань, пісень, ігор і подарунків, які виготовили власними руками.
Людмила Володимирівна відзначила, що клас особливий. У ньому навчається дві Полінки, дві Анастасії та ще й Андріївні. У класі найбільше бабусь, які носять ім’я Галина.
Промінець добра і любові торкнувся кожного серця і дорослих, і дітей. Після свята діти смакували солодощами. Такі зустрічі об’єднують не лише рідних людей, а й класну родину.
Щоб діти росли щасливими, потрібно, аби батьки любили не лише їх, а й один одного.
