Їх називають «нетерплячки», ранні пташки або «поспішайки». З перших хвилин вони потребують особливого догляду і турботи. Раніше терміну народжується приблизно кожне десяте немовля. У світі – це близько 15 мільйонів щороку, в Україні – до 20 тисяч. Найменше маля, яке лікарі виходили в Україні, народилося з вагою 470 грамів, у світі – 245 грамів. Кожна врятована дитина – це історія запеклої боротьби і високого професіоналізму лікарів, батьківської віри та щирих молитов, це тисячі годин очікування і надії. Щороку 17 листопада у Міжнародний день передчасно народжених дітей батьки зі своїми крихітками приходять у Тернопільський обласний перинатальний центр «Мати і дитина», щоб подякувати тим, які вдень і вночі боролися за життя їхніх діток.
2-річний Тадей міцно тримає за руку свою матусю Світлану Дем’янчук. Сьогодні вони завітали з смт Золотий Потік, що на Бучаччині, в обласний перинатальний центр «Мати і дитина», аби побачити своїх рятівників у білих халатах і вкотре висловити їм свою вдячність.
- Синочок народився на 27 тижні вагітності з вагою 990 грамів та ростом 33 сантиметри, – розповідає пані Світлана. – Вагітність протікала складно, але ми не очікували, що дитинка народиться передчасно. Я лягла на збереження, лікарі тоді сказали, що потрібно максимально протриматися, бо ще не час народжувати. Коли сказали про загрозу передчасних пологів, мій чоловік одразу прилетів з-за кордону. Він першим побачив сина в реанімації, прийшов до мене і каже: «Маємо Тадейчика». Я зрозуміла, що дитинка жива, і неймовірно зраділа. Дали йому таке ім’я, бо ми завжди молилися Дев’ятницю до Святого Тадея, цю книгу я тримала під подушкою у лікарні.
Маленький Тадей провів в реанімації новонароджених центру «Мати і дитина» 28 днів. Другий етап лікування тривав ще 1,5 місяці. Для батьків це було справжнє випробування.
Було важко, я часто плакала, впадала у відчай, але лікарі сказали з такими емоціями до реанімації не заходити, тож я взяли себе в руки, – розповідає Світлана. – Я говорила з дитиною, казала, що вдома чекають бабусі та дідусі, а на хрестини буде неймовірний торт, писала листа до Святого Миколая… Щовечора перед сном зазирала у вікно і говорила йому «Надобраніч», вірила, що він це відчував, а його крихітну шапочку носила у себе на грудях – на ній залишався його запах.
Наталія Кругльова з села Ангелівка народила доньку Софійку на 24-му тижні вагітності.
– Вона народилася 4 січня, а виписали нас з лікарні 30 березня, – розповідає жінка. – Софійка народилася з вагою 610 грамів і ростом 32 см. Ми її практично відразу ж похрестили. А далі почалися нелегкі дні очікування. Ми привозили їй двічі в день у лікарню грудне молоко. Вона помаленьку росла. Було непросто. Інколи лікарі були змушені стояти над нею всю ніч і подавати кисень. Дякуємо відділенню інтенсивної терапії новонароджених центру «Мати і дитина» за те, що ми маємо змогу відчувати радість батьківства. І своїм прикладом хочемо підтримати батьків «ранніх пташок», щоб вони не впадали у відчай, а вірили, любили, підтримували своїх діток, читали їм казки, говорили з ними і йшли маленькими кроками до великої перемоги.
Оксана Теслюк теж приїхала сьогодні у перинатальний центр сказати «Дякую» лікарям. Її донечка Оленка народилася на 26-му тижні вагітності. Оксана не може стримати сліз, коли згадує те, що прийшлося пережити.
– При народженні Оленка важила 950 грамів. Стан був важким, ми плакали і боролися з лікарями за її життя. Тоді ця маленька крихітка у кювезі давала мені сили і наснагу боротися за її життя і вірити, що все буде добре. В реанімації провели місяць, потім ще місяць тривав другий етап реабілітації. Зараз нашій донечці 1 рік і 2 місяці. Вона вже наздоганяє ровесників. Дякую лікарям за врятоване життя нашої донечки.
У перинатальному центрі «Мати і дитина» вже другий рік працює відділення другого етапу виходжування новонароджених. У затишних палатах мами з дітьми перебувають разом, проходять обстеження та лікування. В одній з них – Ірина Ліщинська із синочком Богданчиком. Він народився з вагою 1 кілограм 320 грамів. Три тижні перебував у реанімації.
Хочу подякувати лікарям за врятоване життя мого синочка і радість материнства, – каже Ірина. – Бажаю їм міцного здоров’я, і хай те добро, що вони роблять людям, повертається їм сторицею. Батькам «ранніх пташок» зичу терпіння і віри, а малюкам якнайшвидшого одужання і виписки додому.
Відділення інтенсивної терапії новонароджених перинатального центру «Мати і дитина» практично ніколи не пустує без пацієнтів. Сьогодні тут перебуває троє глибоко недоношених дітей, які народилися у період від 26-го до 28-го тижня вагітності.
Сучасне обладнання щомиті відстежує стан малят – на дисплеях відображаються всі життєво важливі показники.
– Передчасно народжена дитина з перших днів починає боротьбу за своє життя. Ця боротьба триває не один тиждень, не один місяць і навіть не один рік, якщо говорити про подальшу реабілітацію, – зазначає завідувачка відділення інтенсивної терапії новонароджених Неля Скубенко. – У нашому відділенні діти лікуються до того моменту, коли вони можуть самостійно дихати, самостійно отримують їжу і обходяться без агресивних методів респіраторної підтримки. У нас хороші показники виходжування передчасно народжених дітей. За минулий рік вижили усі діти, народжені з вагою від 1 кг до 1,5 кг, а від 750 г до 1 кг – 80 %. Це – результат важкої, довготривалої й затратної праці. Дуже важливою умовою виходжування таких діток є дороговартісне технологічне обладнання, адже малюкам потрібно забезпечити тепловий режим, допомогти їм дихати з допомогою апаратів штучної вентиляції легень, потрібен цілодобовий моніторинг за усіма функціями організму дитини.
Віктор Овчарук, генеральний директор КНП «Тернопільський обласний комунальний перинатальний центр «Мати і дитина» зазначає, що заклад, який він очолює, відрізняється від інших пологових будинків тим, що має відділення дитячої реанімації для новонароджених.
Дуже важливо у перші секунди життя малюків надати їм якісну медичну допомогу, – каже Віктор Овчарук. – Особливо це необхідно для виходжування передчасно народжених дітей. Ми робимо все, аби відділення інтенсивної терапії новонароджених було забезпечене всім необхідним, і завжди готові надати допомогу. Я дякую нашим лікарям, які і вдень, і вночі невтомно борються за кожне життя. Приємно, що батьки з дітками, які були зовсім крихітними, приходять у центр «Мати і дитина», аби подякувати, поділитися успіхами своїх малюків. Це надихає і додає сил, ми щиро радіємо разом з родинами і спостерігаємо, як ростуть наші поспішайки.
Юля ТОМЧИШИН.
