Святиня, що зцілює хворих: неймовірна історія чудотворної ікони Тартаківської Матері Божої

Святиня, що зцілює хворих: неймовірна історія чудотворної ікони Тартаківської Матері Божої
«Наш ДЕНЬ» вже тривалий час провадить рубрику «Чудотворні ікони Тернопільщини». Цього разу ми пропонуємо вашій увазі розповідь нашої стажерки про дивовижну святиню Львівщини.

Ікона Тартаківської Матері Божої відома на весь світ своїми чудесними зціленнями хворих. Зареєстровано сотні фактів та дивовижних історій про оздоровлення і порятунок людей, які щиро молилися до святині і мали сильну віру. Після Другої світової війни реліквію перевезли до Польщі. Цього літа в оновлений костел села  Тартаків Сокальського району Львівської області повернули достовірну копію святині, яка століттями оберігала громаду і допомагала людям.

Яка ж історія Ікони Матері Божої Тартаківської? Її подарував тартаківцям монах Єремія, який служив у монастирі отців Василіян. Монах подорожував по Єрусалиму і приніс із цього святого місця ікону Пречистої Діви Марії. З радістю і вдячністю прийняли тартаківці святу ікону та встановили її в дерев’яній новозбудованій каплиці. Довгі роки стояла каплиця, поки не згоріла під час пожежі. Вогонь знищив все, крім святої ікони, котра залишилася недоторканою. З того часу цій чудотворній іконі вірні постійно віддають шану, а на місці каплички збудували велику дерев’яну церкву, в котру і перенесли чудотворний образ.

На підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. арх. Михаїла у Тартакові був місцем паломництва віруючих. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У “Книзі чудес і ласк” (“Liber memorabilium”) із другої половини XVIII  кінця XIX ст. зафіксовано 407 чудотворних зцілень і надзвичайних благодатей. Багато фактів задокументовано у книзі костелу.

У спогадах йдеться про німкеню за походженням Марію Ремпертову, син якої впав до глибокої криниці і перебував в ній близько півгодини. Вона молилася до Непорочної Діви Тартаківської і пообіцяла їй, що буде постити у всі середи до кінця життя, якщо син житиме. Люди вийняли дитя здоровим.

Ще один запис про Василя і Агату Сіялкових: дворічний син після довготривалої хвороби помер. Вони вже мали намір поховати дитину, але їм прийшла думка віднести мертве дитя до костелу в Тартакові. Дитина чудом ожила. Свідками цієї події були дуже багато людей разом з парохом храму.

Біля ікони є багато дарів на пам’ять про видужання від хвороб. До прикладу, серце на святині свідчить про видужання семирічної Іринки Омелько, яка в 1930 році важко захворіла. Батьки вже втратили будь-яку надію й лише щиро молилися Тартаківській Матері Божій. І дівчинка одужала. Тоді брат її батька, чернець Крехівського монастиря, поїхав до Почаєва і звідти привіз серце, яке подарував чудотворній іконі Матері Божої на честь обітниці за видужання Іринки.

Після Другої світової війни поляків Тартакова було переселено у Польщу. Коли вони їхали, забрали з собою реліквію і передали на реставрацію. В 1965 році відновлений у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього звели новий храм, до Тартакова вирішили повернути достовірну копію. Її коронував і освятив у 2004 році Папа Іван Павло ІІ для тартаківського костелу. Через аварійний стан храму ікона зберігалася в Червонограді і лише цього літа її урочисто повернули у Тартаків. Тож тепер щороку у першу суботу липня у цьому селі проходить парафіяльний відпуст на честь Матері Божої Тартаківської Зцілительки хворих. А також цей день буде Архідієцезіальним днем хворого.

Молитва до Пресвятої Діви Марії зцілительки хворих в Тартаківській іконі
О, найулюбленіша в чудотворній Тартаківській іконі Маріє, Ти найбільша моя втіха після Бога, наближаюсь до Тебе з усією довірою, як дитина, до найкращої Матері, падаю недостойний покірно до Твоїх ніг, як жебрак, і благаю: випроси у Сина свого милосердя для мене за безліч моїх гріхів, а також утіш мене у моєму пригніченні та смутку.
Ти стільки чудес вчинила в цьому, вибраному Тобою місці, стільки нещасних хворих вилікувала, стільком стривоженим та пригніченим витерла сльози і в їхні серця влила бальзам утіхи, і через це я також надіюсь, що Ти не покинеш мене в моїх турботах, а тільки як милостива Мати, зцілителька хворих та пристановище для грішників, приймеш мене під Свою святу опіку сьогодні і в годину смерті. Амінь.

Юля СЕМЕНЮК.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *