Українські хустки заполонили соцмережі: незвичайний флешмоб спонукав жительок Тернопільщини заглянути у бабусині скрині (ФОТО)

Дня української хустки поки що немає у календарях, але цьогоріч з’явилася ініціатива відзначати його 7 грудня. У багатьох регіонах цю ідею підтримали й організували цікаві заходи. Паралельно у соцмережах започаткували флешмоб “Зроби фото з хусткою”. У фейсбуці з’явилися тисячі світлин із різнобарвними, сучасними і старовинними українськими хустками. Особливо активними стали жителі Тернопільщини.

Родинний оберіг та символ любові і злагоди

Новостворений День української хустки об’єднав жінок різного фаху, віку та національності зі спільною метою зберігати та відновлювати національні традиції. Адже саме хустка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди.

Нею послуговувались у весільному обряді та на хрестинах. З неї починали будівництво нової хати. Гостинно перев’язували руки майстрам. Донині зберігся також звичай, без якого не обходиться жодне весілля на Західній Україні – «покривання» молодої хусткою. Цей звичай є символом того, що вона ніколи вже на вечорниці, до дівчат, не піде, бо вона стає заміжньою жінкою, господинею в домі.

У козацькі часи хустка також була символом вірного кохання, адже дівчата вишивали козакам хустки шовковими нитками та давали їм цей подарунок у дорогу з обіцянкою дочекатись їх повернення.

Колись хустка коштувала орієнтовно 25-35 злотих, середній робітник щодня заробляв орієнтовно 2 злотих. Тобто, щоб зробити подарунок дружині чи доньці, потрібно було працювати цілий місяць.

Молоді дівчата носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, а вдови – лише чорні. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а у 18-му столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів.

До речі, розмір залежав від її призначення. Маленьку домоткану хустку вдягали під велику, а були фабричні повсякденного призначення — 70 на 70 сантиметрів і святкові — 150 на 150. Та були навіть 2 на 2 метри! Наприклад, якщо жінка несла маленьку дитину, то закутувала і її, і себе.

Однак й нині хустка не втратила своєї актуальності. Більшість українок мають традиційну українську хустку у своєму гардеробі, адже Різдвяний вечір та Коляду не можна уявити без цього аксесуару.

Флешмоб у Чорткові та сокровенні історії минулого

У Чорткові на Тернопільщині з нагоди Дня української хустини організували флешмоб. Понад сотня жителів зібралися біля районного будинку культури імені Катерини Рубчакової.

До акції долучилися жителі міста та району, представники місцевої влади. Читали вірші про українську хустину, співали про неї пісні, а також зробили спільні фото у хустках.

Відома поетеса Ганна Костів-Гуска до дня української хустки на своїй сторінці у фейсбуці поділилася родинними спогадами.

«Це – хустки моєї матері. Шалянові – так вони називаються… Тонюсінька шерсть, – йдеться у дописі. –  Скільки їм років – не знаю… Моя мама народжена в 1914 році. Вони – свідки її дівоцтва, одруження, народження моїх сестер і мене, смертей моїх маленьких сестричок, війни, колгоспної праці… Вони – свідки горя і радості в нашій хаті… Найдорожчою була хустка “з конвалією”, не кожна дівчина могла її мати. Моїй мамі купили цю хустку. Довгий час хустки були сховані в скрині, бо появилися інші,сучасні, потім – так звані “канадські”, які модні і до цього часу… У скриню кидали таблетки нафталіну, перекладали хустки сухим полином, листками тютюну, щоб не поїла їх міль… Літом просушували на гарячому сонці… Дві хустки були відкладені на смерть: однією – зав’язували голову, другу – клали в труну… Цих кілька, що в мене залишилося від мами, – пахнуть мені не горіховим листям, не сухою лавандою, а материними добрими, теплими руками… Це пам’ять».

Викладачка Теребовлянського вищого училища культури, солістка муніципального духового оркестру “Оркестра Воля” Уляна Перхалюк опублікувала світлину у давній борщівській хустині. «На куті у неї є ще вишивка гладдю, цікавим квітковим орнаментом. Дуже люблю одягати саме старовинні хустини», йдеться у дописі.

Вихованці Горошівського дитсадка  “Вишиваночка” Борщівського району сфотографувалися у барвистих хустинах разом зі своїми вихователями. А працівниці Кременецького центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти зробили світлини на фоні мальовничої гори Бона.

Флешмоб “Зроби фото з хусткою” має всі шанси стати рекордом України за кількістю завантажених світлин. Та найважливіше, він спонукав усіх нас згадати про такий красивий і рідний оберіг, витягти його із шафи, зробити фото і вкотре показати всьому світу, які красиві у нас звичаї та багата культура.

Софія ПРОЦИК.

***

Не хустка на плечах, а оберіг,

Не хустка – світлий спомин

про дитинство

Із квітом мальв, що розцвіли біля воріт,

Із даром щемним материнства.

Із запахом різдвяної куті,

Із сіна прілим ароматом,

Із свічкою на свят – вечірньому столі,

З колядкою, яку навчила мати.

Із хлібом бабциним, що тільки із печі,

Духмяними із маку пиріжками,

З важкою працею у кожному селі

Й таким потрібним

всеблагословенням мами.

Не хустка на плечах, а оберіг,

Не хустка, а чиясь розшита доля.

У ній є все – і радості, й жалі,

Лиш тільки б горя не було ніколи.

Тетяна ЯБЛОНЬ, м. Чортків.






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares