Улюблений овоч королів і фараонів вирощують на Тернопільщині

Улюблений овоч королів і фараонів вирощують на Тернопільщині

Мабуть, не раз на полицях супермаркетів навесні ви бачили в’язки товстих зелених стебел. Це спаржа. З кожним роком цей овоч все більше завойовує український ринок. І це абсолютно заслужено. Спаржу вживали у їжу ще фараони Древнього Єгипту, аристократи Стародавнього Риму та французькі монархи. Її називали «їжею королів». Причина такої популярності – у низькій калорійності, вишуканому смаку та величезній кількості вітамінів. Та якщо донедавна спаржу лише експортували, сьогодні українські господарі успішно вирощують її на власній землі. Зробити це може кожен на своєму городі. Головне – бажання і витримка.

Петро Ковальський вирощує спаржу в селі Діброва неподалік Почаєва. Його зацікавлення цією культурою триває вже 12 років. З власного досвіду він знає, як з 20 насінин виростити 15 сотих спаржі та чому цю культуру варто посадити на городі кожній родині.

  • У 2008 році про спаржу в Україні було відомо дуже мало, – розповідає чоловік. – Я ніколи не куштував цей овоч, адже купити його було ніде. Але, прочитавши про його корисні властивості, вирішив посадити сам. Рідні до моєї ідеї посіяти спаржу поставилися скептично. Мені ж дуже хотілося довести, що вона принесе користь сім’ї та навіть прибуток. І мені це вдалося. Обрав італійський сорт спаржі Аржентельська. Вона чудово смакує і добре підходить для нашого клімату, адже корінь спаржі витримує до мінус 30 градусів без снігового покриву. Інші сорти більш теплолюбні, тож навряд приживуться у наших широтах.

Пан Петро зізнається – доглядати за спаржею вчився самостійно.

  • За 12 років вже здобув величезний досвід, – каже він. – З 20 насінин спершу виростив 100 кущів, а далі розширив плантацію до трьох тисяч кущів. Про тонкощі догляду за спаржею не було у кого питати.  Шукав інформацію в інтернеті, проводив власні дослідження і вчився на своїх помилках. Спаржа потребує чимало догляду, адже з насінинки не виростає одразу пагін, який можна споживати. Більше того, спаржа не вродить одразу навіть з саджанця ­- це рослина, яка любить, аби її чекали. Висіявши насіння, ви зможете смакувати спаржу через 4 роки, з однорічного саджанця – через два роки, дворічного – через рік. А до цього часу про рослину треба дбати, щоб у майбутньому отримувати гарні врожаї.

На ринку спаржа коштує недешево. Петро Ковальський пояснює – ця ціна виправдана. Адже в перші роки йдуть немалі затрати на вирощування спаржі. А віддача може з’явитися через кілька років, оскільки з часом кореневище щоразу збільшується і відповідно врожай зростає. Піку врожайності саджанці сягають на 7-8 році.

  • Сіяти спаржу потрібно на початку травня, коли на вулиці вже тепло і немає перепаду температури, – розповідає Петро Ковальський. – А от розсаду потрібно саджати, поки ще не почали розвиватися пагони. Звичайно, щороку, залежно від погоди, цей час дещо різниться. Цієї вести це початок квітня. Саджати спаржу можна і восени.

Найкраще висівати чи висаджувати її на відстані 40-50 сантиметрів в ряду та на відстані 1-1,2 метра між рядами. Якщо нема дощів, рослину слід поливати. Любить спаржа прополювання, розпушування ґрунту, в перші роки – підживлення, найкраще – органічним добривом.

  • Я не використовую хімічних добрив взагалі, – каже господар. – Для підживлення у міжряддя можна висаджувати і білу гірчицю, і овес, і жито. Коли виростуть, скосити їх і перефрезувати (рослини змішати з верхнім шаром ґрунту), щоб удобрити землю. Також я закладаю компостну яму і підживляю домашнім компостом рослини. У перший рік дуже корисне рідке добриво із заквашеної кропиви з додаванням курячого посліду і попелу. Потрібно розвести літр цього добрива на 10 літрів води і поливати саджанці.

Зараз у розпалі сезон збору спаржі, тож є чудова нагода скуштувати цей продукт.

  • Сезон спаржі починається в середині квітня і триває до початку червня, – розповідає пан Петро. – Пагони виростають неодночасно. Якщо тепло і є відповідна кількість вологи, то збирати врожай можна двічі на день. Від ранку до вечора пагін може вирости на 7-8 сантиметрів. 7-річні кущі спаржі можуть давати врожай від 0,5 до одного кілограма з куща. Пагони спаржі, які не зрізають навесні, виростають завбільшки в ріст людини і на наступний рік на місці кожного з’являється два нових. Якщо ж ви його вирізали, то на його місці через рік виросте тільки один.

Свіжа спаржа може зберігатись у холодильнику тиждень, а то й довше. Головне – поставити її у посудину з водою, найкраще – з льодом. Перевірити спаржу на свіжість дуже легко: верхівкою пагона треба провести по склі. Чуєте характерне порипування – отже, рослина свіжа. Якщо ж спаржу хочете зберегти довше, треба її заморозити, попередньо помивши та висушивши.

Спаржа може рости на одному місці до 20 років. Її латинська назва «Аспарагус» перекладається на українську як «лікарський», адже всі частини цієї рослини надзвичайно цілющі – і корінь, і пагони, і ягоди.

– Користь спаржі величезна, – зазначає Петро Ковальський. – Хоч і культури споживання цього продукту в Україні наразі немає. До прикладу, у Німеччині за сезон споживають близько 70 000 тонн. Цей продукт  має мінімум калорій і величезну кількість вітамінів та корисних речовин. Особливо він важливий для зміцнення імунітету. Вітаміни С, В1, В2, РР, провітамін А – і це ще далеко не повний перелік того, чим багата спаржа. Кислота, що міститься в спаржі, активізує роботу нирок. Цинк сприяє загоєнню ран. Кальцій і фосфор відповідають за “будівництво” кісткових тканин, а залізо і магній – корисні для кровоносної системи.

А ще – це низькокалорійний продукт (всього 180 кілокалорій в цілому кілограмі!), тож дієтологи рекомендують вживати спаржу тим, хто хоче ефективно схуднути. Для вагітних вона теж буде неабияк корисною: у 100 грамах міститься 40% добової потреби у фолієвій кислоті. А в європейських країнах спаржа входить до прикорму дітей віком від півроку. Обережними із вживанням спаржі треба бути тим, у кого є захворювання шлунка чи кишківника.

Петро Ковальський переконаний, для кожної сім’ї варто виділити одну соту землі та посадити 20-30 саджанців спаржі, які забезпечать всю родину цим корисним продуктом. Вона не потребує більшого догляду, ніж картопля. Лише у перші два роки з нею більше турбот. А надалі – стабільний урожай і чудова їжа для всієї родини.

Юля ТОМЧИШИН.






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares