Стабілізатор напруги – це вид спеціального електричного обладнання. Воно використовується для підвищення якості електроживлення. Правильно підібраний апарат стане запорукою безпечної роботи усієї техніки в приміщенні. Але важливо не тільки підібрати необхідну модель, а й правильне підключити її. Тоді усе під’єднане обладнання буде надійно захищено від просадок, перешкод на лінії, скачків та інших неприємностей.
Процедура встановлення стабілізатору – досить складна та вимагає від людини певних знань та досвіду. Є декілька простих, але важливих етапів, які потрібно виконати для правильного підключення обладнання.
Підготовчий етап
Перед початком робіт необхідно:
- Обрати місце для встановлення (навісне або підлогове).
- Оглянути пристрій на наявність пошкоджень, правильність підключення дротів.
- Зняти з електричної лінії живлення.
- Відімкнути усіх споживачів електроенергії.
Установка стабілізатору відбувається після монтажу лічильника. Варто відмітити, що такого типу обладнання не відрізняється великими обсягами споживання електроенергії. Воно коливається у межах 20-30 Вт. І ця цифра менша за дані, наприклад, звичайної лампочки.
Більшість стабілізаторів, особливо напольні, мають клемну колодку. Вона складається з 4 клем, які використовуються для підключення дротів: два вхідних і два вихідних. Обидва є фазами і землею.
Підключення стабілізатора напруги відбувається за наступними етапами:
- Заводимо фазу до відповідного роз’єму клемної колодки. Такі ж дії виконуємо з нульовим дротом.
- Вимірюємо показники вхідної і вихідної напруги. Якщо вони в межах норми (звіритися можна з даними паспорту пристрою), можна приєднувати напругу.
- Підключаємо ланцюг напруги до відповідних клем: фаза до фази, земля до землі.
Перевірку надійності підключення стабілізатору варто проводити хоча б раз на рік. Якщо під час неї буде знайдено поганий контакт, варто одразу вирішити цю проблему. Інакше можливе виникнення пожежі.
Встановлення побутового однофазного стабілізатора напруги
Підключення однофазного стабілізатора може відбуватися двома шляхами. У першому випадку необхідне підключення пристрою у ланцюг напруги таким чином, аби на вхід на всіх під’єднаних користувачів буде поступати стабільне живлення. Але варто відмітити, що в цьому випадку необхідно брати більш коштовний стабілізатор, аби живити усю техніку в домі.
Другий варіант встановлення однофазного стабілізатора включає в себе під’єднання до нього найбільш важливої частини навантаження.
Такий підхід виправдовує себе в таких випадках:
- Коли ви не хочете платити більше за дорогу і потужну модель стабілізатора.
- Коли є можливість і необхідність тільки одну групу побутової техніки підключити до стабілізатора, а іншу залишити без захисту.
Встановлення трьохфазного стабілізатора: що потрібно знати
Підключення промислового трьохфазного стабілізатора – це більш складна процедура. В цьому випадку мова йде про 3 лінії фази.
Перед початком робіт треба виконати ті дії, які ми зазначали для звичайного автомату. Акцент потрібно зробити на перевірці відного автомату, номінал якого повинен бути вищий за потужність стабілізатора напруги для забезпечення нормального режиму функціонування ланцюга навантаження. В середньому, трьохфазний стабілізатор споживає приблизно 90-150 Вт в залежності від типу моделі.
Важливо пам’ятати, що трьохфазні стабілізатори напруги через свою ємність та габарити виділяють більшу кількість тепла, тому досить сильно гріються. Через це, вони повинні мати власну систему охолодження. Але навіть не дивлячись на встановлення останньої, такого роду обладнання краще встановлювати у просторому приміщенні, де гарно циркулює повітря.
Якщо виникають певні несправності чи зміни параметрів мережі, можна підкорегувати окремі показники. Наприклад, відрегулювати значення напруги. Більшість сучасних стабілізаторів, що представлені на ринку, мають функціональну систему управління. Вони оснащені спеціальною індикацією, завдяки якій можна фіксувати помилки у роботі обладнання і визначити, що в мережі сталася аварійна ситуація.
Умови для підключення стабілізатора напруги
- Монтаж потрібно робити лише у спеціально відведеному для цього місці. І це точно не повинно бути горище, шафа, ніша у стіні чи маленька підсобна кімната.
- Важлива умова – наявність гарної вентиляції та відсутність високої вологості.
- Встановлення стабілізатора заборонено поруч з горючими ла легкозаймистими об’єктами або хімічними речовинами.
Дотримання подібних умов монтажу стабілізатора допоможе захисти будівлю від неприємних ситуацій, а саме обладнання від поломки. Якщо ви непевні в тому, що зможете виконати подібну процедуру самостійно, краще звертайтеся до майстра.
