Прожитковий мінімум в Україні – мінімальний. 2189 гривень на людину. Хотілося б, заради експерименту, побачити, як виживають на цю мізерію ті, хто її встановлював. А, по-друге, ціни суттєво зростають. Тому годі прожитковому мінімуму догнати цінові «максимуми». Та й не все враховано в цьому мінімумі.
І ось новина. Міністерство цифрової трансформації пропонує розширити прожитковий мінімум. Про збільшення суми поки не йдеться.
Зараз до прожиткового мінімуму входить базовий набір харчування непродовольчих товарів, а також послуг, які забезпечують нормальне функціонування людини. Мінцифра пропонує розширити цей перелік та додати до нього вартість мобільного зв’язку й інтернету. Адже сьогодні це теж належить до базових речей. Мобільний зв’язок дає можливість викликати швидку чи поліцію. А без інтернету вже важко уявити роботу чи навчання. Як відомо, бізнес, освіта, чимало послуг пішли в онлайн під час пандемії коронавірусу.
Пропозицію Мінцифри внесло до парламенту.
А тим часом, незважаючи на дороговизну, експерти й далі передбачають ріст цін на продукти харчування. В Україні швидко зростає вартість соняшникової олії, хліба, яєць, м’яса, молочки. Тож, за прогнозами експертів, удару по гаманцю не уникнути.
Причина подорожчання – пандемія COVID-19, яка спричинила низку негативних наслідків для світової економіки. Це – порушення логістики, криза на ринку праці, збитки бізнесу через карантинні обмеження.
Істотний вплив на ціни спричинило й скорочення врожаю в багатьох країнах, епідемія пташиного грипу, яка зачепила агросектор Євросоюзу, і африканська чума в Китаї, зазначає видання «Фокус». Тобто, кількість продукції скорочується, а запити – навпаки. То й ціни пнуться вгору. До слова, експерти в подорожчанні м’яса звинувачують Китай, який активно імпортує птицю і особливо свинину, намагаючись заповнити втрати після епідемії африканської чуми.
За зростанням цін Україна не відстає від глобальних тенденцій. Зокрема, хліб за рік подорожчав майже на 15%, м’ясо – на 6%, соняшникова олія – на 50%, цукор – на 65%, а яйця подорожчали більше, ніж удвічі.
«Ми увійшли в період цінового зростання, який не обмежиться одним сезоном. Ціни будуть рости як на зерно, так і на олійні культури», – констатує керівник аналітичного департаменту ProAgro Марія Колесник.
І щодо комуналки. Схоже, вона також дорожчатиме. Приміром, експерти прогнозують, що в ціні може різко зрости гаряча вода. Як передає Бізнес.ua, вже з 20 травня по всій країні можуть вимикати гарячу воду, а майбутній опалювальний сезон опиниться під загрозою зриву. Все через перехід теплокомуненерго на ринкові умови покупки палива за умови величезних боргів і в ситуації, коли за гарячу воду й тепло їм оплачують вже після використання послуги, а за газ доведеться вносити передоплату.
За словами глави «Укртеплокомуненерго» Арсентія Блащука, невідомо, «де гроші взяти, якщо у нас споживач платить після того, як уже використовував гарячу воду й опалення. А що робити тепловикам? Як розрахуватися з боргами, ще й купити газ? Тож опалювального сезону може й не бути».
Як розповів один із великих учасників ринку, на платформі оператора ГТС постачальники тепла і гарячої води вже значаться, як споживачі без постачальника газу. Значить, блакитне паливо їм повинні вимкнути. Мовляв,
«як вони будуть реструктуризувати борги – незрозуміло. Це ж тепер ринок. Якщо не домовляться з «Нафтогазом», то НАК не буде зобов’язаний поставляти їм паливо».
У кінцевому ж результаті, все залежить від Кабміну, Верховної Ради та місцевої влади. Міненерго має до 20 травня розробити свої пропозиції. Зараз єдиний спосіб – списати близько 51,3 млрд. грн. боргу перед «Нафтогазом». При цьому українці винні тепловикам лише 27,4 млрд. грн.
«Держава нам винна 27 млрд. грн. у вигляді компенсації за різницю в тарифах. У цьому опалювальному сезоні газ коштував 6,99 грн., а на ринку – 9 грн. Хто погасить цю різницю?» – резюмує Арсентій Блащук.
Якщо ситуацію не вирішити, то облгази будуть зобов’язані вимкнути блакитне паливо, а українці залишаться без гарячої води.
Ольга ЧОРНА.
