Валерій Чоботарь: «Маємо бути єдиними, бо наш світ, який складається з цінностей та моральних переконань, зараз під загрозою»

Валерій Чоботарь: «Маємо бути єдиними, бо наш світ, який складається з цінностей та моральних переконань, зараз під загрозою»
Особливо представляти Валерія Чоботаря («Гатило») не потрібно. Більшість українців знають його саме по псевдо, – відомий спортивний тренер та громадський діяч, котрий у важкі для країни часи, не задумуючись, пішов її боронити. У нашій розмові Валерій Чоботарь розповів про те, що його нині тривожить, та про загрози, що нависли над Україною.

– Те, що Ви берете активну участь у процесах, які сьогодні відбуваються в нашій країні, можна пов’язувати з тим, що Ви були на фронті, а тепер прагнете відстоювати інтереси українців, але вже на мирній території?

– Насправді ні фронт, ні мирна територія суттєво не відрізняються один від одного. Це той самий захист насамперед себе, своєї родини та Батьківщини. Відрізняються лише методи і способи боротьби. Якщо на фронті все зрозуміло і чітко регламентовано з використанням засобів оборони, а саме зброї, то на мирній території головна зброя – це слово. І те, що я роблю зараз, – це зброя, якою  намагаюся захистити цінності свої, своїх батьків та дорогих мені людей. Тут, на щастя, не потрібно воювати з допомогою зброї, сили чи агресії. Але тут дуже важливо, на мою думку, відстоювати свої переконання і доносити реальність. Тобто будити людей, і це в усі часи було актуально. Воно не втрачало для мене сенсу і важливості в періоди президентства Кучми та Ющенка, не кажучи про час царювання Януковича. І зараз бачу дуже великі ризики. Якщо раніше я голосно говорив, то зараз, мабуть, волаю.

– Напевне, саме тому Ви стали співзасновником громадської ініціативи «Захисти Україну». Розкажіть детальніше, що це за ініціатива і в чому вона полягає?

– Моє життя насправді полягає у відстоюванні позиції в різних життєвих ситуаціях. Сьогодні в державі стали відбуватися політичні і певні ідеологічні зміни. Люди завжди згуртовуються, коли є щось незрозуміле, коли щось лякає чи виходить з-під контролю. Ми всі пам’ятаємо, як люди згуртувалися перед Майданом чи коли розпочалися події в Криму і на сході України. Ініціатива «Захисти Україну» – це природна позиція на події, які є емоційними і не зовсім зрозумілими. В нашу ініціативу зібрано безліч тернопільських патріотів, а також людей по всій Україні. Це така своєрідна мобілізація, хоча ми й не розслаблялися, але потрібно було це задекларувати. Є такий вислів: коли всі мовчать – потрібно кричати. Насправді це був усвідомлений мій крик, Дмитра Гайдуцького, Івана Ковалика та ще багатьох людей. У загальній ейфорії в людей хтось мав би сказати правду про те, що відбувається нині в Україні.

– Чому так сталося, що після багатьох років боротьби зі спільним ворогом єдність українського народу опинилася під загрозою?

– Найбільша проблема роз’єднаності – це насамперед брак самоідентифікації. У людей немає відповіді на запитання: хто я є? Чому я тут живу? Чим для мене є ця земля? Для мене українці – це ті, хто ідентифікує себе українцем, а не тільки ті, хто проживає на нашій території. Це можуть бути люди іншої національності, я навіть допускаю, що можуть бути ті, які не володіють українською мовою. Але якщо вони ідентифікують себе не тільки з територією, а й із правилами, принципами, традиціями, і це для них рідне – вони є українцями. Тому ми зараз маємо бути єдиними, як ніколи, бо відчуваємо, що наш світ, який складається з цінностей, переконань, історичних речей, зараз під загрозою.

– Як Ви ставитесь до висловлювань про наміри вести перемовини з Росією, щоби завершити війну на сході нашої держави? Чи справді це може бути дієво та ефективно?

– Я не вірю в це зараз! Вести перемовини з тим, хто тебе б’є, дуже важко. Для мене нині це популізм, тому що на нас напали, нас грабують, як можна перемовлятися із грабіжником, який забирає наше майбутнє, наші ресурси. Ми можемо вести перемовини, коли будемо ідентифікувати себе як окрема нація в окремій незалежній державі. Ми будемо здатні на перемовини, коли станемо сильними та єдиними! Коли Україна для кожного українця буде цінністю і кожен з нас буде готовий до останньої краплини крові боронити свою державу. Це запорука успіху в перемовинах! Бо коли ми політично роз’єднані, економічно слабкі, коли не маємо сили і можливості себе захистити, то в цих перемовинах нам ніколи не запропонують умови, вигідні для нас. Я за те, щоби ми насправді стали сильними! Над цим потрібно зараз багато працювати, і я готовий із подвійною енергією включитися в цей процес.

– Трендом цієї виборчої кампанії стали «нові обличчя». І політсили справді пропонують до парламенту багато людей, які жодного стосунку не мали до політики. Це несе у собі якісь загрози?

– Залучення відомих облич – співаків, спортсменів, людей з якимось певним соціальним рейтингом – особливо активно відбувалося у пострадянських країнах. До людей намагаються достукатись через впізнаваність, емоції, телевізор, біг-борди, але не через живе спілкування. І це, на мій погляд, загрозлива ситуація. Бо політика, яка нині відбувається, насправді не робиться людьми телебачення, зірками сцени, а певними політичними силами, в основному олігархічними. Відповідно цих людей і залучають для того, щоб отримати якісь певні важелі, і якщо говорити чесно, то це додаткові пальці на кнопки для голосування. І про це треба відверто говорити.

Депутат – це інструмент для виборця, щоби вирішувати безліч життєво важливих питань. Чи може це робити співак, телевізійний ведучий, актор – для мене це під сумнівом. Я вирішив це робити, тому запрошую людей до живого спілкування, де готовий розповісти про себе, почути від них запитання, як я вирішуватиму їхні проблеми. І якщо бачення людей і мої збігатимуться, вони тоді мене оберуть. А потім запитають: ти ж говорив, давай виконуй свої обіцянки. Депутат дуже дієвий інструмент тоді, коли він єдиний зі своєю громадою!

Василина БОГУЦЬКА.






Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *