Із 11 січня 2019 року набрав чинності Закон України №2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який вносить корективи в трактування понять «згвалтування» і «сексуальний злочин».
Верховна Рада ухвалила цей закон 6 грудня 2017 року 241 голосом народних депутатів.
Законом імплементуються положення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає можливість удосконалити кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством. Документом вводиться кримінальна відповідальність за домашнє насилля та примусовий шлюб.
У Кримінальному кодексі законом встановлюється, що вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Раніше у цьому положенні визначалося, що зґвалтування – це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Також законом встановлюється, що зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Серед іншого, встановлюється, що зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
У випадку, якщо дії, передбачені попередніми положеннями статті спричинили тяжкі наслідки, то це каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років. При цьому, у відповідній статті Кримінального кодексу міститься примітка: згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.
Також визначається, що примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.
Тепер прописано, що секс чи будь-які сексуальні дії, які партнер зробив без чіткої і добровільної згоди другого партнера, правоохоронці однозначно будуть кваліфікувати як згвалтування або секс-насильство. Тобто, якщо один із партнерів не сказав другому чітке «так» або просто мовчав перед сексом, то таку ситуацію будуть розцінювати як незгоду.
У результаті, Україна стала одинадцятою за рахунком державою в Європі (слідом за Великобританією, Бельгією, Кіпром, Люксембургом, Ісландією, Німеччиною і т.д.), де сексуальні дії, вчинені без добровільної згоди партнера будуть кваліфікуватися як зґвалтування або сексуальне насильство.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області.
