Найближчі вихідні будуть для баскетбольного клубу “Тернопіль” особливими. Лідер Західної конференції української вищої ліги вперше зіграє на паркеті реконструйованого Фізкультурно-оздоровчого комплексу на вулиці братів Бойчуків, 4. О 18:00 у суботу, 8 лютого і о 17:00 у неділю наша команда прийматиме четверту команду регулярного чемпіонату – “Житомир”.
Точніше, суботнє дійство розпочнеться трохи раніше, починаючи з 16:30. На цей час запланована урочиста церемонія відкриття ігрової арени, головними дійовими особами на якій поряд із наставником “Тернополя” Дмитром Забірченком буде інший видатний у недалекому минулому баскетболіст національної збірної України, а нині президент клубу “Рівне” Сергій Ліщук, а також головний тренер збірної нашої держави у баскетболі 3х3 Юрій Процюк.
Родзинкою шоу-програми стане виступ знаменитої української данк-команди “Герої Майданчиків” (Heroes Of The Court), в послужному списку якої участь і перемоги у величезній кількості контестів, а також велика кількість шоу і турів у різних країнах.
Від такої кількості авторитетних гостей і каскаду баскетбольних трюків може запаморочитися в голові. Але то ж іще не все, бо на майданчику теж є на кого подивитися. Звісно, “Тернопіль” – фаворит протистояння з “Житомиром”, командою, яка виграла 12 матчів регулярного чемпіонату при десяти поразках. Однак легко нашим баскетболістам точно не буде. Бо зіркових постатей у складі очолюваної Юрієм Горенковим команді, як мінімум, не менше.
Найперше увагу варто звернути на 34-річного форварда гостей Леоніда Стефанишина, легенди українського баскетболу і його найзнаменитішого, але нині, на жаль, неіснуючого клубу – київського “Будівельника”. Саме зі столичним колективом і пліч-о-пліч з Дмитром Забірченком Леонід, який поза межами майданчика є священником, у 2011 році став чемпіоном України. Стефанишин завершував кар’єру в 2016-му, але несподівано повернувся у баскетбол торік, відновивши виступи у складі грузинського “Батумі”. Зараз Леонід знову виступає в Україні і має доволі пристойні середні показники – 7,6 очка, 4,6 підбирання, 2,9 передач за матч.
Ще однією знаковою постаттю в лавах житомирян є 35-річний центровий Олександр Рихлюк – не такий титулований, але дуже досвідчений гравець, який виступав поміж іншого за суперлігові “Одесу”, рівненський “Пульсар”, “Дніпро-Азот” із Кам’янського, клуби Білорусі і Грузії. Зараз показники Рихлюка теж на рівні – 9,5 очок, 7,7 підбирань у середньому за гру.
Взагалі, “Житомир” виділяється доволі рівним складом. Наразі найліпшу середню результативність демонструє оборонець Євген Болоценко (по 12,9 очок за матч), лідером за підбираннями є форвард Євген Бережний (по 8,6 зйомів і 9,7 очок у середньому). Найкращим асистентом є оборонець Євген Довідний. Він робить у середньому по 6,5 асистів і забиває по 11,5 очка.
“До “Житомира” ставимося з великою повагою, – каже наставник “Тернополя” Дмитро Забірченко. – Льоня Стефанишин – то взагалі мій близький друг. Ми познайомилися, ще коли виступали разом за молодіжну збірну України. Пізніше доля зводила уже в національній збірній і, звісно, “Будівельнику”. Із Санею Рихлюком виступали разом за грузинський “Цхалтубо”, де я закінчував кар’єру. Обоє – дуже сильні гравці і гарні люди. Леонід і Олександр для нас дуже небезпечні.
Хоча у “Житомира” є спільна з нами риса – вони не мають яскраво виражених лідерів, які б набирали по 20 з гаком очок що матчу. Житомиряни мають міцну основну обойму – Болоценка, Рихлюка, Стефанишина, Довідного, Бережного, Романа Дмитренка. Вистрелити може будь-хто і в цьому й полягає головна небезпека. Проте ми граємо вдома і не повинні програвати. “Житомир” часто використовує швидкі переходи від оборони до атаки і в цьому переході грає один в один. У них небагато комбінацій, але хлопці досвідчені, і знають, що в який момент треба зробити. Тому ми повинні бути сконцентрованими від стартових секунд і до останніх.
У нашому складі трохи прихворів Буренко. Але Паша сказав, що до гри відновиться. Зрештою, навіть якщо не відновиться, ми як добре збалансована команда втрати одного баскетболіста відчувати не повинні. У нас є достойна заміна Буренкові.
Додаткової мотивації перед цими матчами шукати не треба. Так, програвати такі матчі, як тиждень тому в Луцьку, прикро. Проте гру ми показали достойну. Хіба зі втратами трохи переборщили і дали суперникові підібрати кілька необов’язкових м’ячів. Та загалом то був обопільно сильний матч. Такі ігри потрібні нашому баскетболу, вони його прикрашають. Ліпше, звісно, коли в овертаймі, в такій зарубі перемагаєш ти, а не суперник. Але сильнішою команду роблять навіть такі поразки.
Тішуся, що проти “Житомира” зіграємо в новому залі. Провели в ньому уже чотири тренування і загалом задоволені. Звикати доведеться до іншої атмосфери, більшого ажіотажу. Думаю, попервах мандражу уникнути не вдасться. Прийде багато людей, перед ними треба виглядати достойно. Але, сподіваюся, нервозність зникне на перших хвилинах, коли хлопці трохи спітніють. Насправді то дуже круто для Тернополя і України загалом, що в нас відкриваються нові зали. Торік відновили комплекс у Кам’янському, тепер у нас. Чим більше в Україні буде таких майданчиків, тим стрімкіше розвиватиметься баскетбол”.
