Коронавірус і карантин добряче потрусили гаманці українців. Багато людей змушені діставати «заначки». А також вирушати у пошуках заробітків за кордон.
За повідомленням МЗС Польщі, наші заробітчани за перше півріччя цього року отримали 270360 польських віз. Це – менше ніж торік – було 484377. Та, зважаючи, що три місяці консульства жодних документів не видавали, цифра немала. Крім того, українці подалися працювати і в інші країни…
В Україні зростання доходів зупинилося в квітні. І прогнози експертів песимістичні. При цьому член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пов’язує зменшення заощаджень з тривалим – більше року – зниженням промвиробництва в країні та падінням реального ВВП, а не лише з коронакризою. Коронавірус та карантин прискорили зубожіння населення, стали каталізатором цього фактора. А в багатьох українців заощаджень взагалі не було.
«Кабмін обіцяє: в другому півріччі буде зростання, але поки незрозуміло, за рахунок чого», – констатує Олег Пендзин.
У свою чергу президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко виданню Сьогодні наголосив: «Те, що заощадження за квартал зменшилися на 7 відсотків – ще півбіди. Люди, аби вижити, починають брати споживчі кредити під кабальні відсотки – 36% річних. Тільки в червні їх було взято на 1,5 мільярдів гривень. Багато хто не замислюється, за рахунок чого їх будуть віддавати завтра, для них головне – не померти з голоду сьогодні».
Також Охріменко погоджується: коронавірус і карантин завдали не меншого удару по добробуту українців, ніж тривале падіння економіки. Зараз насилу відновлюються торгівля та сфера послуг, де зайнято близько 20 відсотків працездатного населення. Тому рівень життя українців цього року навряд чи покращиться.
Понад 60 відсотків українців вважають: економічне становище в Україні погіршилось за останні півроку. Такі дані опитування соціологічної групи «Рейтинг». І в довгій динаміці відсоток тих, хто очікує покращення – падає. Серед причин можливої економічної кризи більшість опитаних – 57 відсотків – бачить у некомпетентності влади. Чверть вважає, що економічний занепад настане через коронавірус.
Переважна більшість наших співвітчизників незадоволені діяльністю Верховної Ради та Кабміну. За даними згаданого соцопитування, в середині липня таких було аж 80 відсотків. Позитивно оцінили роботу парламенту близько 10 відсотків респондентів, уряду – 9 відсотків. Тобто, лише один із десяти українців задоволений роботою цих інституцій.
Щодо персоналій. Роботою спікера парламенту Дмитра Разумкова задоволені 24 відсотки, а 55 відсотків – не задоволені.
Діяльність прем’єр-міністра Дениса Шмигаля схвалюють 12 відсотків українців, 62 відсотки – не схвалюють.
Діяльністю президента Володимира Зеленського задоволені 36 відсотків, а 56 відсотків – незадоволені. Загалом, рівень підтримки чинного президента поступово знижується.
У багатьох людей також виникають питання щодо витрати грошей фонду по боротьбі з COVID-19. Там залишилось всього 5 відсотків коштів – 3,2 мільярди. Така офіційна відповідь Мінфіну на запит організації StateWatch. А було – 64,7 мільярдів. Спецфонд, кошти з якого мали б піти на боротьбу з коронавірусом та його наслідками, створили у квітні.
Експерти StateWatch констатують: пандемія коронавірусу в Україні й близько не пішла на спад, а гроші, що мали б рятувати від цього лиха, фактично закінчились. І витратили їх здебільшого не на медицину, а на економічні та соціальні програми й дорожні проєкти.
Лише 16 відсотків грошей – 8,3 мільярди, – грошей з фонду по боротьбі з COVID-19, пішли безпосередньо на медицину та на покращення медичної інфраструктури. Для порівняння: на будівництво доріг пішло одразу 57 відсотків від усіх витрачених коштів – 35 мільярдів гривень.
«Коронавірусний» фонд використали навіть для повернення грошей, які сплатили випускники за пробне зовнішнє незалежне оцінювання. Звідти «дістали» для цього 52,5 мільйонів. Подібних прикладів чимало…
А тим часом… у бюджеті країни утворилася величезна «діра» – розміром у 300 мільярдів гривень! Дефіцит держбюджету сягнув рекордного значення за останні п’ять років.
Чи зможе уряд профінансувати дефіцит бюджету? Як пише Економічна правда, найперше, це залежатиме від наявності допомоги міжнародних фінансових організацій. А це вже впливатиме на можливість Мінфіну виходити на зовнішні ринки й на вартість внутрішніх запозичень. Однак… це залежить не стільки від Мінфіну, скільки від дій президента, прем’єра, керівника НБУ і фракції «Слуга народу» в парламенті.
В Україні все зав’язано на політиці. А зараз це зовсім не на часі…
Ольга ЧОРНА.
