Здоров’ю українців загрожує не тільки пандемія коронавірусу, а й «інфодемія» недостовірної й неточної інформації. Як розпізнати тривожні симптоми і протидіяти шкідливому впливу, «Нашому ДНЮ» розповіла кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Інна МОНАЧИН.
Інформаційний потік впливає на нашу поведінку та самопочуття
Від початку карантину в усьому світі люди почали працювати, спілкуватися і проводити дозвілля в онлайн-форматі. В усіх без виключення вікових груп населення – і в дорослих, і у дітей – відбувся розподіл часу звичного життя в бік зростання споживання соціальних мереж і медіа. Суспільство перебуває в ситуації високої невизначеності, зростає кількість неперевіреної інформації, бракує доказових знань, немає впевненості в прийнятті рішень. Все це позначається на поведінковому та емоційному стані кожної людини.
Через такий вплив на людську свідомість навіть з’явився новий термін «інфодемія» – зростання недостовірної інформації в умовах пандемії. ВООЗ заявила, що актуальною стала не тільки боротьба з вірусом, але й з неперевіреною і неправдивою інформацією довкола нього.
Термін «інфодемія» виник із поєднання слів: information + pandemic = infodemic, тобто дезінформація та чутки, які підсилюють і так тривожний інформаційний потік.
Фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я розглядають інфодемію як шкідливу епідемію чуток, які породжуються під час спалахів надзвичайних ситуацій. У різноманітних медіа миттєво продукується вибухова кількість інформації, яка є надмірною для психіки людини. Окрім того, більшість такої інформації містить хибні або навмисно недостовірні повідомлення і часто робить тривалими пошуки справжньої, правдивої інформації.
Зменшилась працездатність? Згадайте, про що читали у фейсбуці
Що в такій ситуації важливо? Актуальними вміннями стають: розвиток критичного мислення, виховання стійкого медіаімунітету, розуміння значення впливу інформаційних повідомлень для кожного користувача Інтернетом.
Медіаімунітет стає невід’ємною частиною імунітету організму. Адже інфодемія може впливати на стосунки в сім’ї та на роботі, викликати негативні почуття до себе та до інших, страх безробіття. Людина може дійти до стану, коли не в змозі організувати власне життя. Сьогодні інфодемія надзвичайно часто розгортається довкола питань вакцинації, через що виникають конфлікти в сім’ях і родинах.
Відчуваючи тривогу, кожна людина вишукує інформацію, тому що це природний механізм заспокоїти себе. Проте, відбувається протилежне: людина часто одержує масу інформувань, зокрема і з соцмереж, які активізують емоції, підсилюють тривогу. А це призводить до змін базових мобілізаційних станів, зниження працездатності, стійкості, вимотувань та виснажень протягом дня, а зрештою надриває той суспільний імунітет, котрий вберігає нині нас усіх від вірусів.
Відтак, в умовах карантину більшість людей, як зізнаються, відчувають роздратування, втому, тривогу, стреси, гнів, депресії, панічні атаки, емоційне вигорання.
Як не втонути в інформаційному вирі: психологічні прийоми
Залежно від того, наскільки людина може критично мислити, настільки адекватно може ставитись до інформаційних повідомлень, які часто є недостовірними чи фейковими. Тому вчитися відрізняти правдиву інформацію від інфодемії потрібно через призму знань про навколишній світ, вміння аналізувати події та цілісно сприймати повідомлення.
Психологи описують багато технік та прийомів знаходження конструктивних поведінкових патернів, щоб протидіяти інформаційній тривозі в період пандемії. Виокремимо чотири, на нашу думку, найважливіших: мета, доза, самопочуття та саморганізація.
Мета. В будь-якої людини є ціль перебування в інформаційному просторі. Доречно чітко визначити мету – для чого я звертаюся до медіа, що мені слід дізнатись, на яке питання віднайти відповідь. Така робота мислення дасть можливість раціонально поставитися до пошуку і не втонути в інформаційному коловороті.
Доза. Варто дозувати медіаповідомлення, щоб вистачало часу на потрібні дії. Якщо ви часто перебуваєте в соціальних мережах, наприклад, через роботу, то необхідно вдатися до виконання іншої діяльності, організувати міжособистісні комунікації, знаходити додаткові особистісні ресурси. Але при цьому також доцільно дозувати і теми спілкування, щоб не обмежуватись темами вакцинації, пандемії чи вірусу. Це не означає ховатися від реалій життя, а вчить керувати тематикою діалогу, збагачувати її – тоді й тиск знизиться.
Самопочуття. Коли ви сприймаєте якусь інформацію, спробуйте виробити звичку залишати частину свідомості чистою та вільною для спостереження за своєю реакцією на побачене чи почуте. Також простежте, як почуваєтеся. Якщо відчуваєте погіршення настрою, байдужість, збільшення тривоги, занепокоєння, виснаження, то найкраще відмовитись від перегляду емоційно-шкідливого контенту або зменшити порцію інформування. Якщо не вдається таку вправу виконувати під час сприйняття інформації, можна виконувати послідовно: побували в інформаційному потоці – прислухалися до себе.
Самоорганізація. Нас з дитинства вчили складати свій розпорядок дня, організовувати робочий час та відпочинок. В ситуації карантину вміння самоорганізації допомагає нам керувати власним життям та діяльністю, виробляти нові перспективи, можливості та сенси.
І на завершення: для кожної людини важливо навчитися шукати сенс в тому, що відбувається довкола. В нинішній ситуації, у якій ми з вами перебуваємо, найбільший сенс – це допомогти та підтримати одне одного.
