Заповіт – односторонній правочин з волевиявленням особи, внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або лише її частини, охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому.
За життя заповідач має право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, але він не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Крім того, заповідач має право змінити складений заповіт або взагалі його скасувати, при цьому він не повинен зазначати причини, з яких змінено чи скасовано заповіт, і не зобов’язаний погоджувати свої рішення з цих питань ні з ким, а також ставити до відома спадкоємців, зазначених в заповіті, про скасування чи зміну цього заповіту. Закон закріпляє право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складення заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд.
Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. У цьому випадку складений пізніше заповіт скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому не суперечить.
Закон не лімітує ні кількості складених і скасованих заповітів, ні часу, що має минути між складанням та скасуванням заповіту.
Лише за відсутності заповіту, визнання його недійсним або відмови від прийняття спадщини спадкоємця за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом.
Заповідач до своєї смерті залишається власником майна чи майнових прав, щодо яких складено заповіт. Це означає, що заповідач за свого життя може розпорядитися майном, зазначеним у заповіті, в будь-який спосіб: продати, подарувати, укласти щодо нього договір довічного утримання, передати в заставу.
Пам’ятайте, що скасувати чи змінити заповіт ви можете у будь-який час. Складаючи новий заповіт повідомте нотаріуса про наявність попереднього заповіту та його умови, аби нотаріус мав змогу докладно роз’яснити вам наслідки складання нового заповіту та чинність попереднього.
