Було всього 29… А наприкінці червня виповнилося б 30. Не судилося… Літніми дорогами, на щиті, Петро Тарасовський із позивним «Тиса» повертається додому. Воїн родом із села Майдан Копичинецької громади. Петро був учасником АТО. Коли почалась велика війна, захищав Україну в лавах 105 окремої бригади тероборони ЗСУ. Мав поранення, але завжди повертався… У Петра – багато нагород. Він – Герой фільму «На День ближче до Перемоги»… Овдовіла без коханого чоловіка дружина Наталя, залишився без люблячого татуся 6-місячний син… Вічна слава та пам’ять Герою!
«Мій найрідніший… Мій чоловік, моя опора, батько нашого маленького синочка…
Ще один Герой повертається додому на щиті.
31 травня, під час бойового завдання поблизу населеного пункту Темирівка Запорізької області, життя мого Петра обірвалося внаслідок ворожого скиду з БПЛА… Йому було всього 29…
Петро ще з 2015 року боронив Україну на сході – він був у АТО. А з першого дня повномасштабного вторгнення знову став до бою. Мав поранення, але завжди повертався. Бо вірив. Бо не міг інакше.
Він мав багато нагород – за зразкову військову службу, вірність присязі, захист нашої землі. Серед них – відзнака за участь в АТО, нагороди за військову дисципліну, почесна грамота Львівської ОДА за сумлінну службу, за особистий внесок у зміцнення обороноздатності України…
У Петра залишився 6-місячний син, якому він, на жаль, уже не зможе розповісти, яким був сильним, добрим і відданим. Але я розповідатиму. Щодня. І завжди. Бо такими Героями пишається не лише родина – такими Героями пишається країна.
Прощання з моїм чоловіком відбудеться у Катедральному соборі верховних Апостолів Петра і Павла – дату та час повідомлю згодом.
Молюся, щоб небо було до тебе лагідне…
Люблю, пам’ятаю, берегтиму у серці вічно…», – написала у соцмережі дружина Наталя.
«Загинув Герой нашого фільму «На День ближче до Перемоги» Петро Тарасовський із позивним «Тиса».
31 травня, під час бойового завдання поблизу населеного пункту Темирівка Запорізької області, життя молодого Героя обірвалося внаслідок ворожого скиду з БПЛА… Йому було всього 29…
Петро ще з 2015 року боронив Україну на сході – в АТО, а з першого дня повномасштабного вторгнення знову став до бою. Мав поранення, але завжди повертався. Бо вірив. Бо не міг інакше.
Молодший сержант, 27 червня 1995 року народження, проходив службу у 80-у, а згодом 85 батальйоні 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Мав багато нагород – за зразкову військову службу, вірність присязі, захист нашої землі. Серед них – відзнака за участь в АТО, нагороди за військову дисципліну, почесна грамота Львівської ОДА за сумлінну службу, за особистий внесок у зміцнення обороноздатності України…
У Петра залишився 6-місячний син, якому він, на жаль, уже не зможе розповісти, яким був сильним, добрим і відданим, кохана дружина.
Вічна слава та пам’ять Герою!» – написав у фейсбук Юрій Кульпа, начальник відділення комунікацій у 105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ.
«З глибоким сумом повідомляємо, що на війні загинув наш земляк, командир стрілецького відділення, молодший сержант Тарасовський Петро Миколайович, родом із села Майдан Копичинецької громади.
Життя 29-річного Петра обірвалося 31 травня поблизу населеного пункту Темирівка, що на Запоріжжі, під час бойового завдання внаслідок ворожого скиду з БПЛА.
Петро був справжнім патріотом. З 2015 року він брав участь в АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Навіть після поранення, він неодноразово повертався до служби, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов’язку.
Вдома на нашого Героя чекала дружина та 6-місячний синочок, який тепер зростатиме з гордістю за свого Героя-батька.
Копичинецька територіальна громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким та побратимам полеглого захисника.
Вічна пам’ять та вічна шана Герою! Про чин похорону та зустріч кортежу повідомимо додатково.
Слава Герою України!» – написали у Копичинецькій міській раді.
