Невід’ємним елементом суверенної держави є державні символи.
Державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки конкретної держави.
До найбільших святинь будь-якого народу належить національний гімн – найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь.
14 років тому пісня «Ще не вмерла України» затверджена Державним Гімном України.
Державний Гімн України – один із головних державних символів України поряд з прапором та гербом.
Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня. Державний Гімн є одним із символів державної символіки і ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.
Історія українського гімну почалася ще в 1862 році, коли свій вірш «Ще не вмерла України» написав поет та фольклорист Павло Чубинський. Твір одразу здобув популярність серед українофільних гуртків. У 1864 році його надрукували у львівському журналі «Мета», де твір побачив священик Михайло Вербицький, який, до того ж, був на той час і знаним композитором. Йому настільки сподобався вірш Чубинського, що того ж року він написав на нього музику. Але вперше в якості гімну разом ці твори зазвучали лише в 1917 році. З 1949 року до 1991 року державним гімном Української РСР була композиція А. Лебединського на слова П. Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна», але популярною вона ніколи так і не стала.
15 січня 1992 року музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла України». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, які зареєструвалися для голосування. З прийняттям цього Закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Відповідальність за наругу над державними символами України передбачена статтею 338 Кримінального кодексу України і карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн.) або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області.