Десь близенько пашів вогонь. Роззявляв пащеку, люто ревів звіром, сичав іскрами-зміюками. «Цікаво, якби підійти ближче, обпік би чи ні?», - подумалось їй. Вона обережно виборсалася з теплої ковдри. Тр ...

Плакуча гітара дзвеніла арфами струн, і він згадував. … Синьооке літо після закінчення педінституту промайнуло, немов один день. Здається, недавно дошкульні серпневі промені проводжали його на роботу. ...

Материнство - це суміш радості і болю, щастя і тривоги, сміху і неспокою...Бути мамою - це брати силу з безсилля, це мати повну голову клопотів і безмірну любов в серці. То оглядатися на крик "мамо!" ...

Йдемо на колгоспне поле, на горох. Вдома він теж росте, теж соковитий і смачний, але... колгоспний якийсь смачніший, з присмаком адреналіну, страху, пригоди. Пригинаємось, їмо, прислухаємось, чи часом ...

Сьогодні вранці один сивочолий чоловік журно сказав до свого співрозмовника: «Вже всьо, Андрію. Осінь». Потім ще говорив, що ранки й вечори холодні, що скоро паморозь перша прийде... Оті слова мені та ...

Пропонуємо добірку поезій, які зігріють душу Рушникова моя Україна Україно моя, писанково красива, святая, Величаво розстелені в морі ланів рушники. Тільки спокою в неї ніколи, ніколи не має, сумовито ...

На Євиному подвір’ї сумувала журавка: її  журавлик повертається до гнізда, до пташат-журавлят, а молоду жінку коханий покинув назавжди. І маленьку донечку залишив. Птахи розуміють, коли в лю ...

Біжу, біжу, біжу у ситцевому платтячку з рожевим поясочком, біжу польовою дорогою, м’якою, ще м’якішою за килими, що в хаті на підлозі, біжу… Вже майже вдома, почалась кам’яна дорога, падаю, ой, як бо ...