Він побачив її на курорті, куди приїхав відпочити від буденних справ та підлікувати тіло і душу. Надоїло самотньо жити після смерті рідних своїх «дівчат» - дружини Наталі і ще ненародженої донечки. Гі ...

З однолітками їй завжди було важко знайти спільну мову. Дівчата-однокласниці заздрісно позирали на Юлю, хоч вона ніколи не хизувалася ані обновками, ані своїми здібностями. А талантів їй і справді не ...

 Станіславова мама вийшла заміж «не за того», тому була відлучена від сім’ї. Інзі, на відміну від старшого брата, нічого не дісталося у спадок. Петро дуже кохав свою дружину, і на свою зарплату рядово ...

Життя не шкодувало її, піддаючи різним випробуванням. Але вони не зламували її, а навпаки – робили сильнішою. Це вони – мамині і татові донечки з синочками звикли мати усе готове, а їй самій завжди до ...

Вона уже не плакала. Сліз не було, тільки за цих останні два тижні її обличчя вкрилося смугою болю і печалі та ще й несподіваний дощ зіпсував і без того поганий настрій. З Андрієм Юля зустрічалася пів ...

Місяць жовтим оком зазирав у вікно маленької кімнати. Руслана не спала, хоча було вже далеко за північ. У дитячих ліжечках солодко посапували її малі діти – син та донечка. Оленці – п’ять, а Віті – тр ...

Катя не могла зрозуміти, чому тато з мамою живуть окремо. Чому дідусь з бабусею - татові батьки - ніколи не запрошують її з мамою в гості. Чому немає спільних фотографій. Чому тато, коли заходить до ї ...

Вже котру ніч Марта не може заснути: минуле знову приходить до неї у снах, у думках, які вужем перетискають їй горло, не дають дихати, стискають за серце. Не розуміла, чому саме тепер те, що сталося б ...

Хто б міг подумати, що Володька, який зранку до смерканку товчеться на своєму величенькому кавалку поля, ще й іншим людям підсобляє, - романтик. А його «сердечна» таємниця захована у старій книжці, як ...

Вони нагадували птахів, які полетіли у вирій і загубилися серед людських пересудів, недовіри... І не повернулись до своїх почуттів... - Я буду чекати тебе! - гукнула на прощання. А серце тихо мовило: ...

І що за день такий? Все з рук валиться. Ще й серце чомусь калатає. Певно, на зміну погоди, думав Остап. Може, вітри врешті вгомоняться. Бо дують, дують - рвучкі, пронизливі, злі. Гонять тяжкі хмари ро ...