Вітчизняні посадовці час від часу запевняють українців: до безвізового режиму з ЄС – рукою подати. Проте європейці, схоже, оптимізму наших чиновників не поділяють й переносять розгляд питання «безвізу» то на одну дату, то на іншу.
І ось знову… Днями міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казньов під час засідання ради міністрів внутрішніх справ країн ЄС заявив: питання стосовно надання безвізового режиму для громадян України не будуть розглядати найближчими місяцями. І додав: відкладання розгляду безвізового режиму стосується не лише України, а й Грузії та Косово.
Французького колегу підтримав очільник МВС Німеччини Томас де Мезьєр, заявивши, що до затвердження механізму швидкого припинення безвізового режиму «жодних нових рішень щодо візової лібералізації» ухвалювати не будуть.
Така заява розчарувала українців. У соцмережах, приміром, обурювались, мовляв, Європа завжди ставилася до України зверхньо і не тримала слова.
Висловилися й політики. Так, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко написала у «Facebook», що ЄС демонструє подвійні стандарти стосовно безвізового режиму з Україною. «Будь-які спроби Євросоюзу перенести запровадження безвізового режиму для України будуть демонстрацією подвійних стандартів», – наголосила вона. І зазначила: заяви певних німецьких і французьких чиновників та урядовців про те, що безвізовий режим не на часі, нагадують 2008 рік, коли саме позиція Німеччини й Франції заблокувала надання Україні Плану підготовки на вступ до НАТО. «Це була найбільша помилка, яка зробила можливою агресію (Росії – авт.) проти Грузії влітку 2008 року і проти України навесні 2014-го. Дуже хотілося б, щоб не лише Україна, але й країни ЄС робили висновки зі своїх помилок», – наголосила Геращенко.
Україна, до слова, виконала всі пункти Плану дій візової лібералізації.
Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, тим часом, заявив: Євросоюз не повинен зволікати у питанні скасування віз для громадян Грузії та України.
Із глибоким занепокоєнням і тривогою сприйняли звістку, що частина країн-членів ЄС висловилися за відтермінування візової лібералізації, представники громадських організацій України проєвропейського спрямування. Це, зокрема, «Реанімаційний пакет реформ», ГО «Європа без бар’єрів», «Transparency International Ukraine», Центр протидії корупції, ГО «Європейська правда», Інститут Євроатлантичного співробітництва, Фонд «Демініціативи» імені Ілька Кучеріва та інші. У зверненні до країн-членів ЄС вони наголосили: «Затримка та будь-яке відтермінування рішення Ради ЄС про візову лібералізацію буде сприйняте в Україні як штучне затягування цього процесу. Це буде використано скептиками – як в Україні, так і за її межами й призведе до радикального падіння довіри до ЄС в українському суспільстві. Протягом останнього року скептики активно поширювали хибний наратив: «Лицемірна Європа не дотримує своїх обіцянок і ніколи не надасть Україні безвізового режиму». Цей сценарій буде сприйнятий суспільством, як доказ правоти цього твердження. Вплив такого рішення ЄС на політичні кола буде ще значнішим».
Представники згаданих громадських організацій закликали країни-члени ЄС якнайшвидше ухвалити рішення про візову лібералізацію для нашої держави.
Україна, за даними Єврокомісії, не складає міграційного ризику для Європи. Хоча, після анексії Криму та на початку війни на Донбасі, ряд європейських політиків, зокрема, німецькі, стверджували, що слід готуватися до численних потоків українських біженців. У результаті, Європа отримала навалу мігрантів не з нашої держави, а з арабських, азійських країн та з Африки.
Поспішив заспокоїти співвітчизників міністр закордонних справ України Павло Клімкін, мовляв, жодна з країн ЄС не блокує впровадження безвізового режиму. За його словами, зараз потрібно, щоб Єврорада і Європарламент одночасно завершили свою роботу. Щоправда, Клімкін зазначив: Грузія може отримати безвізовий режим дещо раніше.
Хотілося б вірити, що епопея з «безвізом» для українців невдовзі завершиться. Позитивно.
І ще такий момент. Він не стосується візового питання. Просто, йдеться про країну, яка відіграє значну роль у долі нашої держави. Це – уже згадана Німеччина. Свого часу звучали здогадки, чому США – один із підписантів Будапештського меморандуму, а, відтак, гарант миру, безпеки й територіальної цілісності України, не бере участі у мінських перемовинах. Виявляється, Німеччина не захотіла бачити США у «нормандському форматі».
Під час зустрічі з канцлером Ангелою Меркель у Ганновері президент Барак Обама запропонував долучити Штати до переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі у рамках «нормандського формату». Але Обама отримав від Меркель «ввічливу відмову», пише Сергій Рахманін у газеті «Дзеркало тижня».
Від європейських політиків, німецьких і французьких зокрема, можна очікувати чого завгодно. Колись вони «не бачили» в Україні репресій та Голодомору. Тепер дехто не бачить війни на Донбасі й воліє не згадувати про анексований Крим. Нав’язують перемир’я під акомпанемент важкої російської зброї. Муляє ймовірна відміна віз. Ось таке в України незавидне сусідство: що зліва, що – справа…
Ольга ЧОРНА.
