В Україні ні з тарифами, ні з політикою нема пуття. Люди нарікають на перше й друге. І не даремно. Тарифи зростають безбожно. А політиків держава мусить «підгодовувати».
Тож про тарифи, точніше про тих, хто їх встановлює. Виходить, чим вищу платню за компослуги встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тим вищу зарплату хоче отримувати.
Із липня НКРЕКП знову підвищує собі зарплату на 47%, порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Відповідний проєкт постанови оприлюднений на сайті комісії. Зарплатний фонд на третій квартал 2021 року склав 138 мільйонів гривень, в аналогічному періоді минулого року було 93 мільйони. Для цього НКРЕКП на третій квартал вирішила підвищити ставку плати на своє утримання на 21%. Ставку на регулювання зобов’язані платити всі постачальники газу, електроенергії та житлово-комунальних послуг до спеціального фонду держбюджету. Ці кошти з бюджету спрямовуються на утримання комісії. Загальні витрати бюджету на утримання комісії в третьому кварталі збільшаться майже на половину – до 178 мільйонів.
Слід нагадати, на 2021 рік члени НКРЕКП вирішили підвищити собі зарплату у 1,5 раза, збільшивши бюджетне фінансування до 700 мільйонів гривень на рік. У 2020 році їх зарплата зросла вдвічі – в середньому до 2,1 мільйона.
Крім зростання зарплат, НКРЕКП практикує преміювання членів комісії з 50% посадового окладу кожні три місяці. Остання премія в розмірі 1,25 мільйонів була затверджена в кінці квітня.
«Відзначилися» й нардепи, збільшивши витрати на суди на 600 мільйонів гривень за рахунок паралімпійців. Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає збільшення витрат на діяльність судів на згадану суму за рахунок зменшення витрат на участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх. За документ проголосували дуже дружно – аж 301 депутат при необхідному мінімумі у 226 голосів.
Як відомо, вітчизняний політикум полюбляє скаржитися на нестачу грошей. І це при тому, що ряд політиків часто «світяться» на всеукраїнських та регіональних телеканалах. А це задоволення не з дешевих.
Так ось, партії та їхні регіональні осередки отримали фінансування у сумі 2 млрд. 69 млн. гривень у 2020 році. Левова частка надходжень – приватні внески, зібрані напередодні та під час місцевих виборів. Такі висновки зробив Рух ЧЕСНО, проаналізувавши фінзвітність, оприлюднену Мінцифрою та Державною податковою службою. Походження більшості коштів досі невідоме.
133 партії вказали бодай якийсь дохід. За надходженнями лідирують парламентські партії – найвищі місця у рейтингу їм забезпечує держфінансування. Так, торік п’ять цих партій отримали з держбюджету 213 мільйонів на статутну діяльність і 467,3 мільйони компенсації витрат на ведення передвиборчої кампанії (вибори до ВР 2019 року). Тож із понад 2 мільярдів надходжень, 680 мільйонів – державні кошти. Ще 1,4 мільярда – внески.
Лідером за фінансуванням у 2020-у стала «Слуга народу». Сукупні доходи (про)президентської партії перевищують 445 млн. грн., із яких 185 млн. – бюджетні кошти (70 млн. держфінансування і майже 115 млн. компенсації за виборчу кампанію).
Друга позиція у «Європейської солідарності» – дохід минулоріч склав 262 млн. грн., із яких 122 млн. – внески.
Також у фінансуванні лідирують «Голос», «Батьківщина» та ОПЗЖ. Більшість коштів партії отримали з держбюджету, а внески не перевищують 35%.
У Русі ЧЕСНО зазначають: найімовірніше, фінзвітність не повна. Дані податкової не містять звітів значної частини центральних осередків партій. ЧЕСНО виявив лише 204 центральні партійні звіти, а в Україні зареєстровано близько 370-380 партій. Частина з них існує лише на папері.
Також у даних відсутні звіти частини регіональних партій, які отримали мандати у місцевих радах.
До слова, парламентські партії роблять спробу позбавити НАЗК, яке моніторить, куди витрачаються партіями державні кошти і може призупинити фінансування, функції контролю. А раніше депутати дозволили партіям не подавати фінансові звіти, прикриваючись пандемією. Українці досі не мають можливості дізнатися інформацію про надходження грошей партіям у рік місцевих виборів.
Що фінзвіти мають до ковіду, крім того, аби щось приховати?
Ольга ЧОРНА.
