Люди часто кажуть, що найважливіше – це здоров’я, але не завжди до кінця ми розуміємо зміст цих слів. Сім’я Ковалів мешкає у Тернополі й вже 2,5 роки бореться за здоров’я сина Володі. Хлопчик хворіє від народження. Він не сидить, не ходить, не розмовляє. Дитині визначили чимало діагнозів: двостороння туговухість ІІ-ІІІ ст., затримка статокінетичного та психомоторного розвитку, гідроцефальний синдром.
– Ми без упину боремося за можливість сина ходити, розмовляти, – розповідають батьки хлопчика. – Спочатку пройшли медикаментозну терапію, потім – масажі, басейни, відвідали реабілітаційні центри України, заняття для покращення інтелектуального розвитку…
Торік у вересні Володя пройшов курс реабілітації у варшавському центрі інтенсивної терапії «Олінек». Завдяки пройденій реабілітації дитина почала змінюватися буквально на очах, кажуть рідні. Тепер Володя може сидіти майже 10 хвилин, практично без сторонньої допомоги. У хлопчика укріпилася спинка, поліпшилась опора на ніжки. Зараз йому набагато краще вдається брати в руки різні предмети, дитя навчилося складати пірамідку.
Рідні мріють, щоб Володя нарешті зробив свої перші кроки самостійно. Щоб тішив світ своїм щебетанням. Щоб разом із молодшою сестричкою міг бавитися в різноманітні ігри…
Лікарі кажуть, що хлопчик має потенціал до ходьби, комунікації. Але головний ворог зараз – це час. Поки Володя маленький, потрібно по максимуму вкладати в дитину.
Зважаючи на позитивні результати від реабілітації у Польщі, в травні заплановано ще одну поїздку до центру «Олінек». Завдаток уже внесли, а решту суми можна виплатити перед від’їздом, до 8 травня. Проте, самим батькам не впоратися.
Кожна реабілітація – це додатковий крок до повноцінного життя Володі. Батьки хлопчика просять допомоги в усіх, щоб поборотися разом за здоров’я дитини.
– Розумію, діток із проблемами надто багато, – каже мама хлопчика Олена. – Але й вірю – є значно більше людей, які, об’єднавшись, можуть підтримати.